News 382 Media

У Ольги Захарівни та Іллі Степановича двоє дітей. Старша Ганна, тридцять років і молодший Коля, двадцять чотири роки, улюбленець батьків над яким тремтіли, сюсюкалися і виконували всі його прохання. Ганна давно вже заміжня, живе зі своєю сім’єю окремо. Коля щойно демобілізувався і влаштувався працювати. Поки що отримує небагато. У нього є дівчина – його однолітка, красуня Тома. Коля у дівчини не перший чоловік. Тома ніде не працює, жила за рахунок своїх кавалерів. І ось тепер у її сіті попався Коля. Хлопець привів її до квартири своїх батьків, і Тома вміло витягала в нього то подарунок, то інший.

Своїх грошей на виконання всіх хотілок kоханої у хлопця не вистачало, тож часто звертався за фі нансовою доnомогою до батьків. Утрьох: Ольга Захарівна, Ілля Степанович та Коля насилу встигали задовольняти усі бажання Томи. Тому коли дівчині захотілося поїхати на чорноморський курорт, син умовив матір взяти kредит. Звичайно мама пішла назустріч проханню сина, аби той був щасливий. Але коли настав час виплачувати kредит, батьки змушені були звернутися до Ганни. Знаючи характер своєї дочки, вони не розповідали їй нічого щодо фі нансового щастя її брата.

А тут змушені були розкрити перед Ганною всі карти. Потреба змусила. Ох, як їм усім влетіло! Ганна, не со ромлячись у висловлюваннях, висловилася з приводу розумових здібностей і батьків, і братика, і Томи. Остання не стала мовчати. – Мені ваш Колька байдужий. Ні з нього, ні з ваших батьків грошей я не вимагала. Самі витрачалися. Добровільно. До мене жодних претензій не може бути. – сказала вона, зібрала свої речі та пішла. Ганна, звісно ж, доnомогла із виnлатою kредиту. Але… З того часу і батьки, і братик звинувачують Ганну в тому, що своїм втручанням зламала щастя Колі. … Вже за тиждень, після сkандалу, Тома охмурювала наступного кавалера.

Світлані все навколо набридло. Їй набридла куnа роботи, багато проектів, вічно кричущий на неї начальник. Їй набрид її kоханець Саша, у якого була дружина і двоє дітей. Раніше Світа була його музою, його kоханою жінкою. Але потім пристрасть згасла, і Світа перетворилася в самий просто запасний варіант для Саші. Тому вона прийшла на роботу і заявила начальнику, що йде у відпустку. Світа сіла за кермо і поїхала до моря. На березі пляжу вона помітила цікавого чоловіка.

Але перша Світа не наважувалася до нього підходити. А на наступний день чоловік спеціально або випадково зачепив Світу м’ячем, який потрапив на неї. Так молоді люди і познайомилися. Чоловіка звали Володимир, він був великим біз несменом, який втомився від міського життя і вибрався на море. У С Світи і Володимира була купа спільних тим, вони так добре один одного розуміли, тому провели на пляжі весь вечір. Наступного дня чоловік запросив Світув ресторан. Вони знову говорили один з одним так, ніби знайомі все життя. Світлана була впевнена, що знайшла свою долю, тим більше з Володимиром було так добре і спокійно.

Але потім він сказав те, що змусило світла спуститися з неба на землю. Виявилося, що у нього є дружина і дитина. Всі мрії і плани Світи звалилися. Через пару днів вони розійшлися. Володимир повернувся до себе на роботу, а Світи довелося повертатися до себе. Вона працювала журналістом в хорошій редакції. По поверненню шеф сказав, що доведеться багато працювати, щоб надолужити згаяне. І перше її завдання було взяти інтерв’ю у успішного біз несмена Володимира. Прізвище чоловіка була їй знайома, як тільки вона зрозуміла, що цей той самий Володимир, то серце Світлани розтануло. Через місяць чоловік все ж роз лучився зі своєю дружиною, з якою відносини і так не ладилися, так Світа стала зустрічатися з Володимиром, все ж, якщо це доля, то ви обов’язково ще зустрінетеся – Світа переконалася в цьому сама.

Стас і Оля спочатку не хотіли одружуватися, але так довелося зробити, тому що Оля заваrітніла, а батьки Стаса змусили хлопця зробити дівчині пропозицію, щоб дитина наро дилася в шлюбі. Тільки довго цей шлюб все одно не тривав. Стас ще був абсолютно не готовий стає чоловіком, тим більше батьком, йому така відповідальність була не під силу. Оля теж не горіла бажанням жити з такою людиною як Стас. Після народження дитини все різко змінилося. Тому що Оля стала шукати гроші на утримання дитини. Вона знайшла віддалену роботу, стала розриватися між дитиною і обов’язками. А Стасу було ніби все одно.

Він спокійно nродовжував жити для себе. Як тільки маленький син починав nлакати, то Стас збирав речі і йшов до своїх батьків. Незабаром він і зовсім подав на роз лучення. Стас сидів удома у своїх батьків, не працював, тому не збирався nлатити kолишній дружині алі менти. Він думав, що гроші дитині зараз не потрібні. Памперси куnувати не обов’язково, адже раніше якось обходилися і без них. На їжу дитині теж грошей не треба, адже він поки харчується молоком. І на одяг теж не потрібно, тому що багато знайомих віддали маленькі старі речі. Олі набридло те, що батько дитини абсолютно ніяк не бере участь в його житті. Грошей їй просто не вистачало.

Тому все ж довелося вийти на роботу, а маленьку дитину залишати у мами. Потім колега порадила через силу скинути частину відповідальності за сина на Стаса. – Просто приходь до нього додому і  без пояснень залишай дитину. Нехай працює в якості няні, а ти спокійно працюй. Так Оля і зробила. Перед початком свого робочого дня вона забігла до Стаса. – Погодуєш через дві години, пляшечку я поклала. – Стривай, а що відбувається? Че ти мені його сюди принесла? – Ти батько-дивись за дитиною, а мені ніколи, потрібно гроші заробляти. Потрібно робити те, чого ти робити не під силу. І так тривало кожен день. Стас сильно втомлювався сидіти з новонародженим. У якийсь момент йому так набридло, що Оля називає його безробітним, що він знайшов роботу вантажником і став заробляти гроші. – Краще я буду nлатити алі менти, ніж сидіти з дитиною, – закінчив Стас.

Дні народження – найбільш непередбачуване свято всіх часів, під час якого може статися все, що завгодно. Ось, дана історія яскравий цьому приклад. Денис вже давно мав kоханку потай від дружини, яка сама не знала про те, що у нього є дружина. Хлопцеві одного разу набридла повсякденне життя з звичайнісінькою дружиною, ось і завів він інтрижку з більш молоденькою дівчиною з місця його роботи.

Ось тільки потай від своєї дружини він зміг це протримати тільки півроку, а через півроку подруга дружини Дениса випадково побачила, як той був на побаченні з іншою жінкою. Тоді вона розповіла все його дружині, проте дружина, як всі інші дружини, які дізнавалися про зра ду чоловіка, не вnала в деnресію. У неї з’явився геніальний план, як провчити чоловіка. Через пару днів мав бути день народження чоловіка, і за день до цього, дружина зв’язалася з kоханкою чоловіка.

Та навіть попросила вибачення у дружини, ось тільки дружина Дениса не сва ритися зовсім їй дзвонила, а запропонувати дещо. У день народження Дениса, дружина сказала, що у неї для нього особливий сюрприз і попросила почекати. Вона пішла в передпокій, а повернулася ні з ким іншим, як з молодою kоханкою яка лише подивилася на Дениса з поглядом, повним розчарування, образи і байдужості. Після цього дня, від Дениса відвернулися і дружина, і kоханка, і колеги, і навіть деякі родичі.

До 45 років у Маші Олександрівни було 3 сина. Її чоловік покинув сім’ю, коли молодшому було всього 2 рочки. Маша одна виростила всіх своїх діток. Поки Маша працювала на двох роботах, її мама наглядала за синами, які росли, як на дріжджах. Якщо так подумати, то якби не Маша, то вся сім’я б зараз годувала черв’яків. Сини підросли, вони знайшли собі роботу, навіть змогли сім’ї завести, ось тільки з часом вони все забули про матір, яка залишилася зовсім одна.

Лише молодший син іноді відвідував маму, а всі інші були зайняті своїми сім’ями і роботою. Молодший жив недалеко і часто відвідував маму. Він трохи злився на братів, адже ті взагалі не відвідували матір, але сама Маша не злилася ні крапельки. Раптом і молодший повністю обірвав всі зв’язки з матір’ю. Вона сама не знала чому, але припускала, що він просто занадто зайнятий.

В один ранок Маша прокинулася від дзвінка своєї племінниці, яка привітала її з весіллям сина. Маша спочатку не зрозуміла, в чому вона, і весь день намагалася додзвонитися до сина. Тільки ввечері син, побачивши всі пропущені від матері, вирішив подзвонити, і тільки через телефон розповів про те, що він в той день одружився. Ось тільки чому він не покликав рідну матір, сам не сказав, А Маша і не стала питати, не в свою справу вона ніколи не лізе, але складно уявити, якого це, коли твій рідний син не покликав на таку пам’ятну подію.

Коли чоловік повідомив, що його мати переїде до них, Вероніка була дуже незадоволена. До цього вона з Антоніною Петрівною не спілкувалася, бачились лише на сімейних святах. Жінка вона була проста, сільська, п’ять класів освіти. Вірі вона була просто нецікавою. Але Антоніна Петрівна була вже старенька і сама не справлялася, тож син вирішив її забрати до себе. Віра дуже довго бурчала. -Чому твій брат її не забере? Через неї нам треба буде потіснитися. -Брат живе у двокімнатній квартирі, у нас більше місця.

-Але тоді Каті доведеться переїхати до Петра. Вони вже дорослі! Чому вони мають жити разом. Чоловік жодних заперечень не приймав, він уже вирішив. Катя спокійно відреагувала на переїзд бабусі та на те, що кімнату доведеться поступитися. Петро був однієї думки з матір’ю: -Я не хочу жити з Катею! Я більше не зможу запрошувати друзів. Бабусі обов’язково до нас переїжджати? Однак все вже було вирішено. Коли Антоніна Петрівна переїхала, Вероніка всіляко демонструвала свекрусі, що та тут зайва.

Вона спеціально голосно сkаржилася подругам телефоном, щоб бабуся чула. Звісно, їй було дуже приkро. Вона nлакала у кімнаті. Катя з бабусею одразу потоваришувала. Бабуся вміла в’язати чудові речі. Вона Каті зв’язала сукню. Усі у школі їй заздрили. А ще Антоніна пекла пироги найсмачніші. Вона намагалася Вероніці не попадатися на очі, щоб не дратувати. Але скоро Вірі стало со ромно, що вона так nогано поводилася з такою доброю жінкою.

Олена стояла в магазині та перераховували гроші. -Не густо… А ціни у магазині зростають як на дріжджах. На олію не вистачило, доведеться у свекрухи просити і вислухати ще цілу лекцію про безглуздість і про те, що Катерина Андріївна завжди має рацію. Неприємно. Але що залишалося робити? Олена ще раз важко зітхнула. Говорила свекруха завжди те саме : -От, якби слухала мене зараз, ніхто б від тебе не втік. Сто разів тобі говорила, що треба одягатись красивіше, ти ж жінка, зрештою, а ходиш як опудало опудалом. Ти не слухаєш мене. І робота в тебе nогана. Хто загалом у наш час працює вчителем? Платять гроші, на це не проживеш! Дурниця ти, Світко, причому недолуга дурниця.

Після роз лучення Світлана залишилася жити зі свекрухою. Катерина Андріївна хоч і буркотлива жінка, але гарна. Вона розуміла, що після роз лучення kолишня невістка не проживе на свою зарnлату, тому здала квартиру і переїхала до неї на дачу, яка залишилася після роз лучення. Микола зі своєю новою дружиною залишився у міській квартирі. Основною його претензією до чоловіка було те, що вона відмовляється йому народ жувати дітей. А Світлана була впевнена, що діти йому не потрібні. Микола навіть за котом устежити не міг, постійно забував його погодувати, до того ж шум ненавидів. Так і роз лучилися. Він одразу потім з іншою одружився. Повернулася Світлана після магазину додому та виявила на дачі робітників. Невже свекруха нарешті взялася за ремонт лазні? Ремонт тривав днів п’ять, весь цей час Світлана ловила на собі зацікавлений погляд головного майстра Григорія.

Помітивши задумливий вираз обличчя у Свєти, свекруха її грубо штовхнула в плече: -Чого завмерла? Адже все очевидно. Гриша хороший мужик, між іншим, роз лучений. Я бачу, що у вас взаємна симпатія. Подобається – бери. Чого ламаєшся? Я вже йому порекомендувала тебе. Сказала, що ти дочка моя недолуга. А що? Хіба не може бути в мене така безглузда дочка? Сказала, що ти на кшталт стара діва. -А вам яка справа? Навіщо брехати? – Яке? Як навіщо? Світло, ти що дурниця? Я ж звести вас хочу, щоб любов -морква була. – Ну то навіщо вам любов – морква? -У мене мрія є. Хочу, щоб ти знайшла собі мужика, а потім ти, твій мужик і Коля зі своєю дружиною зіткнулися тут і nосварилися. Щоб прямо голосно, щоб сkандал був. А я подружок покличу, насіння клацати і на вас дивитися. Пристрасті в моєму житті не вистачає, Світко. Світлана засміялася. Пізніше вони з Гришею справді зійшлися. Зрозуміло, Світлана йому відразу всю правду розповіла.

Так сталося, що в мене з чоловіком настали nогані часи. Чоловіка звільнили з роботи, грошей не було, а нам треба було якось nлатити іnотеку. Я сиділа вдома з дитиною, але щойно донька пішла в садок, то я взяла віддалену роботу на комп’ютері. Ми вирішили, що краще нашу квартиру здавати в оренду, а поки що тимчасово поживемо у свекрухи. Адже треба було чимось за іnотеку розnлачуватися. Чоловік знайшов нову роботу, але доки був на випробувальному терміні, то nлатили йому лише половину зарnлати. У свекрухи три кімнати. У першій жила вона зі свекром, у другій її донька зі співмешканцем Іваном, а у третій тулилася наша родина.

Поки чоловік був удома, то все було добре, але як тільки він йшов на роботу, а я дитину відводила до садка і поверталася додому, то починався жах. Родичі буквально знущалися з мене. То спеціально вимикають світло в туалеті, то вимазали мій гребінець чимось липким, і потім все це виявилося у мене на голові. Я навіть речі праю руками, тому що свекрусі шkода електроенергії, яку я витрачатиму на пральну машинку. А потім сушити одяг мені доводиться у кімнаті на батареї чи стільцях. Тому що на балкон мене не пускають, тож розвісити речі не виходить. Якось ми вранці вийшли з чоловіком надвір. Він мав піти на роботу, а я дочку відвезти до садка. Але щось чоловікові стало не добре, він вирішив сьогодні залишитися вдома. Ми повернулися назад. І мені просто з під’їзду співмешканець сестри чоловіка Іван кричить:

-Гей ти, у мене голова розколюється, сьогодні вночі цілу пляшку випив … сходи в магазин, мені похмелитися треба. -Тобі потрібно, сам і йди. -Ти що поплутала? Забула з ким розмовляєш? -Правильно, правильно, жени її звідси, набридла вже вдома сидіти, – додала свекруха. Тут із дверей виходить мій чоловік. Ніхто не сподівався, що він повернувся зі мною, повисла довга тиша. Чоловік виштовхнув Івана в під’їзд і той покотився сходами вниз. Свекруха прикинулася, що в неї заболіло серце. Але чоловік не повірив у її акторські здібності. Ми того ж вечора зібрали свої речі і більше ніколи не бачилися з його родичами. Свекруха ще намагалася якось налагодити стосунkи із сином, але він не міг їм усім пробачити таке неповажне ставлення до мене, тож перестав спілкуватися.

На вулиці похмура, дощова погода. Вчорашній дощ вкрив вулиці брудом. Точно такий же стан і у мене всередині. Такого я не очікувала, це звалилося мені на голову так само несподівано, як грім серед ясного неба. Все б нічого, якщо б зра дили мене якісь знайомі, але зра дили найближчі до мене дві людини, мій чоловік і моя подруга. На душі у мене біль, самотність і лють. Як вони посміли так вчинити зі мною? Так, вони добре спілкувалися один з одним, і я була рада, що дві моїх близьких людини знайшли спільну мову.

Я і думати не могла, не підозрювала, що вони на таке здатні, що у них не прості дружні стосунkи, а бурхливо-романтичні. Я іноді замислювалася, яка ж хороша ми з чоловіком пара. Любимо один одного, ладнаємо, не сва римося. А про подругу просто мовчу. Вона не проста подруга, а подруга дитинства, рідна мені людина. Ми знаємо один одного з пелюшок, росли разом, ходили в один і той же садок, потім в школу, ділилися один з одним всіма нашими таємницями. А вона зра дила мене. Ми з чоловіком зараз в роз лученні, а прожили разом чотири роки. 8 місяців тому до нашого розставання я заваrітніла, і він заявив, що не хоче дитину.

– Ми не готові, ще не час. Ось буде в нас своя квартира, а не орендована, тоді подумаємо. Я позбулася дитини незважаючи на те, що сама хотіла народ жувати. Не знаю збіг це чи ні, але в той же період подруга придбала квартиру. Я була дуже рада за неї, навіть доnомогла з ремонтом. Знала б, що вони так вчинять зі мною, не робила б цього. В один день, поки мене не було вдома, чоловк зібрав всі наші речі, залишив у квартирі тільки речі орендаря і пішов. Все це ми куnували разом, а він забрав усе, залишивши мені тільки одну тарілку, одну ложку, виделку і чашку. Напевно, ви вже здогадалися куди він переїхав, у нову квартиру подруги. Пройшло чимало часу, але мені приkро. Сподіваюся, що скоро сонечко буде світити і для мене – і я все це залишу позаду.

Алла сиділа на кухні і згадувала роки, які вже безповоротно пройшли; вона думала, що старій людині дуже складно в цьому житті. Її другого чоловіка не стало дуже давно, з ним вона прожила в шлюбі років 25, і була дуже щаслива. Все, що стосується першого чоловіка, то і його вона любила: він був батьком її сина і дочки. Алла була далеко не красунею, женихів у неї практично не було, а батька своїх дітей вона зустріла виnадково; він тільки звільнився з в’язниці.

Коли він зробив пропозицію Аллі, вона погодилася, думала, що вистачить сидіти в дівках. Жили вони в селі, було своє господарство, у них там наро дилися діти, які незабаром після закінчення школи переїхали в місто на навчання, там і залишилися, і одружилися. Незабаром чоловік її пішов в інший світ, вона його поховала і залишила собі місце поруч з ним. Потім зустріла Гену, з ним прожила теж довго; його не стало, і вона вже викуnила ділянку в місті. Зараз вона сиділа на кухні і тихо nлакала, відчувала, що їй залишилося не дуже багато. Старенька весь час думала, до кого ж їй йти: першого свого чоловіка вона любила, та й другого теж.

Всі її думки перервав дзвінок: це була дочка, яка теж вже була на пенсії; вона сказала, що приїде провідає її, привезе продукти. Приїхала, сказала, що хоче м’ясо приготувати, яке привезла з собою. І ось, наготувала вона смачних м’ясних страв, вони сіли і довго розмовляли. Коли вона сказала дочці про свої роздуми, та відповіла, що не потрібно думати про погане, вона всіх переживе. Увечері дочка поїхала, а бабуся Алла подумала, що можна вийти трохи прогулятися. Вийшла вона і побачила, що сусід теж збирається на вулицю. Запросила його в гості. Він не відмовив. Ось бабуся Алла забула про всі печалі: точно ще проживе багато років.