Через місяць сестра виходить заміж. Після того, як я переїхала в інше місто, з рідними майже не спілкуюся, тим більше , що вони не хочуть приймати мого громадянського чоловіка та позашлюбної дитини. Ми вже шість років як разом, виховуємо спільну дочку, живемо як одна велика родина, але для родичів чомусь важливіший цей безглуздий штамп у паспорті. Місяць тому зателефонувала сестра і запросила нас на своє весілля, але суворо попередила, щоб я не прийшла там зі своїм цивільним чоловіком: «Свято тільки для своїх ».
Мені було так nрикро від її слів, що я навіть хотіла відмовитись від запрошення, але потім чоловік умовив, мовляв, весілля раз у житті, твоя рідна сестра виходить заміж. Ну, гаразд, я погодилася поїхати, але заздалегідь попередила, що я дочку привезу з собою. Я позичила велику су му з сімейного бюд жету, щоб на весілля куnити сестрі ту золоту каблучку, про яку вона давно мріяла, замовила сукню на вечірку. І ось знову дзвонить сестра, уточнити, донька точно приїде на весілля, бо гостей багато, мало місця, треба перестрахуватися. Я заспокоїла її, що посаджу доньку на коліна, з місцем nроблем не буде.
І ось за тиждень до весілля знову отримую дзвінок від сестри, вона просить залишити дитину вдома, тому що вона шумітиме і заважатиме іншим гостям, зіпсує їм свято. Після цього я відмовилася туди їхати. Моя дочка вже доросла, не вередує, не nлаче. А ось сестра образилася, хоча після того, як я надіслала їй подарунок, зателефонувала вибачатися. Але кому треба таке вдавання? Рідні, до речі, теж відвернулися від мене, адже я така зарозуміла, не спромоглася з’явитися на весілля рідної сестри.