Антон по приїзду з роботи додому просто валився з ніг. Інна була вкрай незадоволена такому розвитку подій, так як чоловік відмовився з нею вечеряти. – Ти забув? – майже кричала Інна. – Ти сам сказав, що нас запросили на вечерю. – Що ти хочеш від мене? – грубо запитав чоловік, – я все пам’ятаю, але я дуже втомився. У будь-який інший день поїду, сьогодні я не в змозі. – Ти дав слово, але не в змозі його стримати. Ти навіть уявити не хочеш, настільки це для мене важливо. Я підготувалася, привела себе в порядок. І як ти дозволяєш собі розмовляти зі мною в такому тоні? Тобі потрібно тільки переодягнутися, я почекаю тебе. – Інно, прошу тебе, давай іншим разом. Тим більше, ці люди мені не імпонують, а я не можу награно посміхатися. – Чим же вони так відзначилися, що ти їх так не злюбив? – здивовано запитала Інна.
– Вони просто огидні, лукаві люди. Вони пліткують про нас. Я просто відчуваю це. Вони пліткарі і брехуни. А виставляють себе ідеальними, не варто їм довіряти. – Дурниці, – заперечила Інна. – Всі так роблять, нічого nоганого в цьому немає. Всі ми хочемо здаватися краще, ніж є насправді. Ти просто тягнеш час, щоб не піти. – Я не піду на вечерю. Я не можу весь вечір прикидатися. – Я не збираюся тебе вмовляти, зараз же, встав і зібрався, – Інна почала стягувати чоловіка з ліжка. – Ти хоч розумієш, що ці люди нам постійно доnомагали? – Я досить заробляю, можеш повернути їм їхні гроші. І більше ніякої доnомоги ми просити не будемо у них. – У тебе ж нестабільна робота, а що буде потім, ти подумав? Хто нам доnоможе? – Я не хочу ходити у вічних боржниках! – сунувся на крик Антон , – я сам всього доб’юся своєю працею.
– Я настільки на тебе зла, що мені хочеться тебе просто вдарити. Що не так, не розумію? – здивувався Антон, – Ти так аrресивно реагуєш на мої слова. -Нічого. – У тебе сьогодні дуже неадекватна поведінка, ти не думала, що якщо люди впізнають тебе ближче, то помітять це? – Я занадто приваблива, щоб дбати про свій характер. Для знайомства нічого більшого не потрібно, на моїй фігурі будь-який одяг виглядає ідеально! Він і здогадуватися не міг, що його дружину цікавлять тільки зовнішні дані. Він навіть не дізнався, адже вона завжди була зовсім іншої думки. Навіть він вибирав її за характером, не за зовнішніми даними. – Я не піду з тобою, – сказав Антон і ліг спати. Занурившись у свої думки, він не міг зрозуміти лише одне, як вона йому сподобалася, адже її цікавить лише зовнішність і фі нансовий стан. В молодості вона була адекватніше.
