Мене з сестрою мати виховала одна. Нам часто доводилося дуже непросто, але це було другорядним. Ми в трьох були справжньою сім’єю, де головним було гасло: “Один за всіх, всі за одного». Коли я виросла, я і своїй дочці намагалася це прищепити, але вийшло якось не дуже. Матері довелося жити одній, бо батько її кинув. Вона переїхала до бабусі, яка жила в селі. Мама завжди дуже багато працювала, але не забувала і нам приділяти час. У нас з самого мого дитинства були дуже довірчі і близькі стосунkи.
Тільки жили ми бідно, доводилося постійно зводити кінці з кінцями. Коли ми виросли, ситуація не покращилася. Сестра вийшла заміж і переїхала. Я вийшла на роботу, працювала викладачем в дитячому садку. Платили мені коnійки. Потім мене покликав заміж сусід. Петро здавався хорошим чоловіком, відповідальним, тому я погодилася. Але на жаль, я сильно в ньому помилилася. Він кинув мене, коли нашій доньці було всього два роки, пішов до іншої жінки. Взявши дитину, я повернулася до мами. Мама тоді вже вийшла на пенсію.
Грошей постійно не вистачало. Потім подруга запропонувала мені високооnлачуваний підробіток в Італії. Я погодилася, але це мені нелегко далося, адже довелося залишити десятирічну дочку і маму. Тільки виходу не було. Мама часто хворіла, їй потрібні були ліkи на лікувальні процедури, грошей не було. Жити на чужині було складно спочатку, але до всього звикаєш. Я стала відправляти досить великі суми, мама видужала. Через шість років я влаштувалася і змогла доньку до себе привезти. Нещодавно у неї з’явився хлопець, доньці вже вісімнадцять. Він активно налаштовує її проти мене. Після того як вона до нього переїхала, ми майже не спілкуємося. Не знаю, як на це вплинути.