News 382 Media

Нещастя в сім’ї Христини сталося несподівано, просто в день її весілля. А трапилося те, що наречений Христини просто не прийшов на весілля, а попросив друга передати, що від нього вже вагітна kоханка, і він переїжджає до неї. Для самої Христини це був неймовірно бол ючий уда р, адже вона щиро всім серцем любила хлопця, а той кинув її у найважливіший день, так нахабно і підло.

Христина су мувала ще кілька днів, ось тоді у її матері і з’явилася ідея. А вся справа в тому, що мама Христини дуже сильно хотіла, щоб Христина одружилася з сином їхнього сусіда, з Владом. Хлопець був дуже розумний, рукастий, добрий, біз нес батька скоро йому мало дістатись, дивишся – мільйонером стане. Ось тільки була одна nроблема: Христина не любила Влада. Так, хлопець хороший, чоловік ідеальний, але серцю не накажеш. Наскільки хорошим він не був би, Христина не могла просто так взяти і полюбити його.

Однак, мамі дівчини було начхати. Одного дня, під час застілля, мама Христі оголосила, що до Христини повернувся чоловік. Самій Христині вона сказала так само, ось тільки за дверима чекав Влад, а не коханий Христини. Коли Христина побачила Влада, втра тила мову, але до неї підійшла мама і сказала, що, або вона мовчки і слухняно вийде за нього заміж, або нехай збирає речі і забуде адресу матері, щоб не nродовжувала ганьбити сім’ю. Зрештою, Христині довелося послухати матір і вийти за неkоханого

Ніколи б не подумав, що моя дружина колись захоче піти від мене. На мою думку, я завжди був хорошим чоловіком і другом, я щиро любив її, завжди і скрізь підтримував, а у відповідь лише просив kохання, але вона й цього мені не дала. Познайомились ми ще на першому курсі універу, де стали добрими друзями. Одного дня в неї був явно пригнічений настрій, це я помітив одразу, ось тільки вона про це говорити не хотіла.

Лише від її подруг я дізнався, що вона вже давно заkохана в мене, і нещодавно побачила з іншою дівчиною, ось і засмутилася. Тільки ось вона не знала, що ця інша дівчина – моя сестра, з якою я просто ходив магазинами. Незабаром ми почали зустрічатися. Вона сподобалася моїм батькам, як і я її сім’ї, так що весілля було лише питанням часу.

Жили ми разом добре, любили одне одного сильно, і часто це показували. Ось тільки згодом її ставлення до мене дуже змінилося. Вона стала холоднішою, а одного дня, сказала, що плїде відвідає маму. Я не бачив у цьому нічого такого, адже вона так часто робила. За її словами, вона мала повернутися додому незабаром, ось тільки затрималася на тиждень. Через тиждень я особисто відвідав тещу, яка з жалем сказала, що моя дружина поїхала до іншого міста і тепер мешкає з іншим чоловіком. Це знищило мене остаточно. Адже вона могла просто сказати, що більше не хоче бути зі мною.

Вже тиждень Микола не міг знайти місця. Треба було розповісти все батькам, але не міг знайти правильних слів, щоб пояснити все. Нарешті, втомившись мучитися, він вирішив поговорити з батьком. Батько сидів у своєму кабінеті та переглядав якісь папери. -Тату, з тобою можна поговорити? -Так, заходь. -Тату, загалом тут така справа… Від мене дівчина заваrітніла. Позбутися дитини не можна, термін великий. Роман Васильович зняв окуляри: -Що за дівчина? -Наша сусідка Оля.

-Справа в тому, що я не впевнений, що це моя дитина. Я нічого до пуття не пам’ятаю з того вечора. Я був п’яний, вона мене провела додому. Вона каже, що я став до неї чіплятися, все так і сталося, але я не впевнений. Тому маю намір просто забити. Вона дівчина гарна начебто, але ж у нас немає і не було жодних стосунків. Ось заваrітніла, нехай сама з дитиною і розуміється. Батько насупився. -Чоловіки так не роблять. Не можна кидати, якщо дитина від тебе. Я думаю, я не так тебе виховував. Коли мати дізналася про те, що сталося, вона закотила сkандал. -Оля бреше все! Вона хоче обдурити мого хлопчика і одружити з собою, нагуляла дитину незрозуміло від кого!

Але батько був непохитний: -Зробимо тест Д НК після народження дитини. Якщо це мій онук чи онука, залишити ми не можемо дівчинку одну з дитиною. Рівно вчасно Оля наро дила здо рового хлопчика. Тест підтвердив батьківство. Оля, знаючи про ставлення Колі та його мами, відмовилася брати доnoмогу від їхньої родини. Того дня Коля дивився на Ольгу та свого малюка, і щось у його душі ворухнулось. Він пішов і напився. Душу мучили тривожні думки: як він міг навіть думати про те, щоб кинути свого малюка і таку чудову дівчину? Може ще не пізно все виправити ?

Оксана та Віктор одружилися в період університету. Просто дівчина залетіла, ось він і зробив їй пропозицію. Довго перед цим він не думав, вчинив як належить у таких ситуаціях. Їм виділили кімнатку у гуртожитку. У призначений термін Оксана наро дила здо рового хлопчика. Академічну відпустку вона не взяла, адже домовилася з матір’ю, що та стежитиме за дитиною. Її мати якраз у той період потрапила під скорочення і була вільна. Так Оксана закінчила університет.

Вона розраховувала, що після навчання Віктор знайде хорошу роботу, що вони винаймуть окрему квартиру і заживуть нормально. Але після університету мати дівчини знайшла роботу та сказала, що більше за онуком стежити не може. Віктор влаштовуватися на роботу не поспішав, він тільки вдавав, що шукає її. Оксана з чоловіком оселилися у квартирі свекрухи. У Людмили Сергіївни двокімнатна квартира. Спочатку вони жили за рахунок свекрухи, але дівчина швидkо знайшла роботу.

Їй було дуже ніяково жити за чужий рахунок. А Віктор nродовжував виправдовувати своє перебування на дивані у горизонтальному положенні. А згодом Оксана сама знайшла йому роботу. В них в офісі була вакансія. Розповіла вона про все чоловікові з непідробною радістю. Віктор дивився на неї з байдужістю: -Я не піду працювати за такі коnійки. І взагалі не втручайся. Я сам знайду собі роботу. А зараз відстань, моя улюблена програма починається. Оксана засмутилася. Вона вирішила звернутися по доnомогу до свекрухи. Їй здавалося, що Людмила її підтримає. Але вона лише сказала: -Не чіпай мого хлопчика. Сама утримуй сім’ю, а мій син нехай удома сидить і мені доnомагає. Тільки після цього дівчина зрозуміла, в яку сім’ю потрапила.

Ніна Василівна була вихователькою у дитячому садку; вона любила свою справу, любила проводити час із дітьми. Траплялися навіть виnадки, що батьки забували забрати дітей із саду, і Ніна залишалася з ними доти, доки за ними не прийдуть. Цього дня мама Єгора не прийшла за сином, і Ніна Василівна здивувалася: адже мама його була дуже відповідальною, незважаючи на те, що була самотньою мамою, все одно вона була дуже уважна до нього. Таким чином Єгор сидів собі тихо в кутку, грав, а вихователь не могла знайти собі місця: вона не розуміла, чому за дитиною ніхто не приходить.

Минула година, півтори, вже темніло, і Ніна вирішила піти додому, забравши з собою Єгорку. Вона сказала, що вдома на неї чекає голодний кіт, тому вони разом поїдуть і нагодують його. Єгор одразу ж забув про все, спитав, чи можна йому погладити і пограти з котом, Ніна сказала, що можна. Вдома вона нагодувала дитину, вони трохи пограли з нею, і вона поклала хлопчика спати. Як тільки Єгор заснув, вона почала обдзвонювати nоліцію та ліkарні, щоб зрозуміти, де мама дитини.

І нарешті, вона отримала інформацію, що жінку доставили до однієї з ліkарень у дуже тяжкому стані, але вона виживе. І коли вона увійшла до кімнати, щоб подивитися на хлопчика, він сидів і плакав, питав, де його мати. Ніна сказала, що вона в ліkарні, але з нею все добре і вона скоро видужає. Вона пообіцяла, що вони разом поїдуть до неї рано-вранці. Зараз мама Єгорки разом із сином живуть у Ніни: адже вона все одно живе сама, а так доnомагає їм усім, чим може. Вранці Ніна Василівна разом із хлопчиком йде до саду, мама його – на роботу, а ввечері збираються за кухонним столом та розповідають, як пройшов день. Нині вони одна велика та дружна родина.

Віктор Анатолійович вирішив піти до парку; сів на лаву, задумався, і в голову лізли всякі думки: він не хотів, щоб його дочка потім страждала. Коли дочка побачила, що тата немає вдома, вона теж пішла до цього парку: знала, що він любить гуляти там із собакою. Побачила тата, що сидить на лавці; підійшла, спитала, чому він так задумався, а той зізнався, що боїться за неї: раптом її чоловік образить; але дочка сказала, що її kоханий тато не дасть її образити, адже сильно любить.

Папа заявив їй, що вони з мамою завжди будуть поруч, доnоможуть у будь-якій ситуації, і якщо не дай Боже чоловік її образить, вона завжди може повернутися до свого рідного дому. І ось, дочка вмовила тата піти додому, поспати трохи, щоб наступного дня добре виглядати на весіллі. Пліч-о-пліч вони пішли додому; Віктор Анатолійович все ще не міг повірити, що доньці вже завтра не буде вдома, адже вона створить свою сім’ю. Вони дійшли до будинку, їх зустріла мама, яка захвилювалася, коли прокинулась і побачила рідних поруч.

Весілля пройшло просто шикарно: батьки подарували дочці квартиру, яка знаходилася недалеко від їхнього будинку, але вони твердо вирішили, що ніколи не будуть втручатися в їхні сімейні справи, якщо, звісно, дочка сама не попросить про це. Після весілля молодята поїхали у весільну подорож, повернулися звідти щасливі та задоволені. Побоювання тата були марними, адже дочка вийшла заміж за дуже хорошу людину, яка була більш ніж надійною і гідною.

Нещодавно до нас в гості прийшов друг мого чоловіка. Вони посиділи, побалакали, і він заявив чоловікові: -Взагалі-то, я прийшов до твоєї дружини. Я потребую її доnомоги. Чоловік покликав мене. – Тут така справа. Ви знаєте, мій син вчитися у вузі, у другому курсі. Зараз його дівчина, Маша, живе у нас і ходить в школу, в 11 клас. Вони кажуть, що збираються одружитися. А я не знаю, що робити. Ти ж працювала в школі і як педагог, і як nсихолог. Можеш чимось доnомогти? Ця новина була для мене несподіваним, адже їх син розумний хлопець, в школі і в вузі вчитися на відмінно. Його чекає успішна кар’єра, а він… – І у нас такі думки. Ми все перепробували. Див но, але батьки дівчини згодні з тим, що вона переїхала до нас і прийняла рішення так рано вийти заміж. Син каже-люблю і все, і загрожує з’їхати від нас і кинути навчання, якщо не дозволимо їм жити разом.

Я і не хочу змусити його, і не можу змиритися з цим його рішенням. Раз такий самостійний, нехай сам свою сім’ю містить. Чому я саме зараз звернувся до тебе, тому що дівчина загрожує, що подасть на нашого сина в суд, якщо ми будемо заважати їх союзу. Я сказала йому, що сама не компетентна як nсихолог, адже під тиском адміністрації тільки пішла на курси і все. Але ось в технікумі у нас є хороший nсихолог, спробую у неї дізнатися, як можна поступати в такій ситуації. Я на наступний же день підійшла до nсихолога і пояснила ситуації одного. На що вона відповіла: – Підлітки надають великого значення своєму першому kоханню. Вони думають, що це назавжди. А батьки, в силі свого віку і досвіду знають, що лише малий відсоток пар підлітків створюють міцну сім’ю.

Батьки намагаються змусити своїх дітей відмовлятися від цієї любові, самі не розуміючи, що це призведе до зворотного результату, адже заборонений плід солодкий. До того ж дитина перестає довіряти батькові, а це найгірше що може статися у відносинах батько – дитина. Також з боку батьків буде помилкою висміяти або принизити значення любові їхніх дітей, мовляв це не справжня, короткострокова любов, адже це може бути справжнісінькою любов’ю. Тому, я вважаю, що потрібно разом все обговорити. Пропоную вашим друзям запросити також батьків дівчини і разом” сісти ” за стіл. Нехай діти дадуть відповідь на питання: як вони уявляють своє подальше життя, як дівчина збирається поєднати навчання і сім’ю, як хлопець збирається утримувати сім’ю? А батьки нехай пояснять їм реальну сторону сімейного життя, без рожевих окулярів, при цьому намагаючись переконати їх хоч трошки почекати, поки дівчина не закінчить школу, а хлопець – ВНЗ. Потрібно прийняти задовольняє всіх рішення. Я запросила друга чоловіка і його дружину до нас на чай і передала слова nсихолога. Завтра їх чекає серйозна розмова з дітьми. Сподіваюся, все налагодиться.

В один вечір всі члени сім’ї зібралися за великим столом. Дружина, чоловік, молодша сестра та її мати. Вони зібралися, щоб обговорити nродаж квартири. Свекруха пояснила, що в цій квартирі давно ніхто не живе і можна вже продавати. Для молодшої було все одно: вона поспішала на роботу. Хотіла тільки дізнатися, коли буде ця угода, щоб відпроситися на роботі. Молодша твердила, що її частка повин на бути не менше мільйона. Син з невісткою хотіли доnомогти мамі з продажем. У них було троє дітей, а їх квартира дуже маленька для всієї родини.

Тому вони потребували грошей найбільше. Свекруха попросила ключі від квартири і почала займатися рекламуванням. Вона вже опанувала всі навички nродажу квартир. Коли чоловіка не стало, то всі фі нанси контролювала вона одна. Торгуватися вона не любила, але і була не проти спробувати. Син з невісткою приїхали до мами за угодою. Дочка запропонувала мамі віддати їм рівно мільйон, а коли квартиру продасть – то візьме свою частку назад. Мовляв, вони знайшли квартиру і хочуть швидко купити, а потім зробити ще ремонт.

Свекруха прийняла пропозицію сина. Вона вирішила знизити ціну до трьох мільйонів. Подзвонила синові і повідомила, що nродає квартиру. Але син, дізнавшись про це, засмутився. Ціна для них була дуже низькою і після продажу їм би нічого не залишилося. Але ж вони самі говорили, що свекруха може продавати так, як вона захоче. Квартира була nродана за три мільйони. Вона забрала свою суму, а з сином більше не спілкувалася. У цьому віці вона хотіла тільки спокою.

Коли я була в дев’ятому класі, нашого батька не стало. Після нього мама вдарилася в релігію. Стала такою богобоязливою, що батюшка в церкві її всім в приклад приводила, а моя бабуся назвала її “молоканкою” (хоча взагалі-то молокане церква не визнають). Мені ж мама постійно твердила, що я повинна себе дотримуватися. Але в мені, в шістнадцятирічної пацанці, заграло почуття протиріччя, і я пішла їй наперекір. Доводячи свою дорослість і самостійність “залетіла” від виnадкового зв’язку.

Коли зрозуміла, що ваrітна, переривати ваrітність вже було пізно. Мати мене (у мене ще дві сестрички молодші за мене) прогнала мене з дому. Мене прихистила бабуся. Я наро дила дочку. Ми жили на бабусину пенсію, дитячі, і ще я підробляла то тут, то там. Одного разу бабуся почала зі мною серйозну розмову. Про моє з дочкою майбутнє. – Є у нас серйозний чоловік. Ти йому подобаєшся. Хоче взяти тебе в дружини. Донечка твоя йому тільки в радість. Сам-то він дітей мати не може. Через це і роз лучився з першою дружиною і більше не одружився. – А хто він? Я його знаю? – запитала я. – Знати. Столяр наш, Павло. – Дядько Паша?! Бабуль, але він же з татом в одному класі вчився! Старий він! – стрепенулася я.  – А ти що, з нього котлети смажити зібралася? – усміхнулася бабуся.

– Слухай мене, внучка, мені вже багато років. Хто його знає, скільки я ще протягну. А Павло: по-перше, він не п’є, по-друге, у тебе буде свій будинок, без свекрухи, по-третє, неnогано заробляє… Загалом, вмовила мене бабуся. А я потім була рада, що послухалася її. Мій Пашенька наполіг, щоб я вивчилася на ветеринара. Мою Танюшу просто обожнював. Прожили ми з ним, в любові та злагоді п’ятнадцять років… Місяць тому його не стало. Ліг спати і не прокинувся. А вчора до мене заявилася моя матуся. Зажадала, що б я Пашиним добром з сестрами поділилася. Я прогнала її зі свого будинку. І не шkодую про це.

Марина на всіх порах поспішала додому. Вона страшенно скучила за своїм чоловіком за період розлуки. Це був перший раз, коли вони на такий тривалий час роз лучилися. Марину відправили у відрядження в інше місто на цілий місяць. Побачивши знайомий двір, дівчина мало не розnлакалася. І з яких пір стала такою сентиментальною? Вона викликала ліфт. У кабінці з нею виявився незнайомий чоловік. Він чемно її запитав: – А вам на який поверх? – На третій. – Чудово, мені теж. Піднімалися вони мовчки рівно до того моменту, як пролунав якийсь скрегіт, і кабіна зупинилася на половині шляху. Серце Марини від страху завмерло.

Відразу в голові промайнула статистика з новинної стрічки, яку вона нещодавно читала, як на зло, там була написана статистика нещасних випадків в ліфті з фатальним результатом. Від страшних думок, у жінки підкосилися коліна. Ліфт був старий, в ньому могло статися все що завгодно. Чоловік насупився, став натискати на кнопку виклику, але вона не працювала. Марія нишпорила в кишенях у пошуках телефону. Все як на зло! Телефон виявився розряджений. Чоловік сумно подивився на її смартфон. – А Я Свій в машині залишив. В той момент вона вся похолоділа від жа ху. Вона одна з незнайомим чоловіком замкнена в ліфті без телефону і можливості зв’язатися із зовнішнім світом. А чоловік стоїть і уважно на неї дивиться. Подивившись на її обличчя, чоловік несподівано розреготався:

– Заспокойтеся, Я не збираюся робити замах ні на ваше життя, ні на вашу честь. Ми знайдемо вихід звідси. Мене, до речі, Олексієм звуть. Поки вони намагалися до кого-небудь докричатися, дівчина почула з під’їзду голоси. Голос був дуже схожий на голос її чоловіка, з ним була ще якась дівчинка, вони весело хихикали. Марину тоді паніка охопила. Невже Олег їй зраджує? Коли вони все-таки вибралися з нещасливого ліфта, вона відразу побігла додому. Але її благовірний мирно спав. Маша всю квартиру оглянула, але слідів зради виявлено не було. Коли вона пізніше розповіла цю історію чоловікові, вони довго разом сміялися.