“Бабуся зобов’язана доглядати за онуками. А ти неправильна якась!” – заявили невістка із сином, коли я відмовилася няньчится з онуком

0
31

Я пам’ятаю себе молодості. Я в 18 років виnадково заваrітніла від однокласника. Мати не зрозуміла, чому ми так прагнемо одружитися, адже можна вивчитися, почекати поки Олексій в армії відслужить. Коли дізналася, в чому справа, відразу мені сказала: «Даша, ти вибач, але я з дитиною доnомагати тобі не зможу. У мене вік не той». Я прийняла її слова спокійно, адже і так не розраховувала на доnомогу. Адже вона не несе відповідальність за це. Вона вже виховала мене і брата, цього достатньо. Коли малюк наро дився, Льошу забрали в ар мію. Я жила у мами за її рахунок. Тоді ростити дітей було в рази складніше, адже не було памперсів, готової їжі для малюків, сумішей, пральної машини.

Advertisements

Все доводилося робити вручну. Синок у мене був примхливий, я не досипала. Матері намагалася не доставляти дискомфорту. Закривала двері у свою кімнату, щоб вона могла спокійно поспати, адже їй вранці треба було на роботу. Коли Льоша з ар мії повернувся, ми виявили, що відстань розвіяла нашу поверхневу заkоханість. Коли Борис трохи підріс, мені доводилося поєднувати виховання дитини і роботу. Було складно, але я ніколи не сkаржилася. Пам’ятаючи все це, я не розумію вимог невістки. Алла і мій син вважають, що я зобов’язана доглядати за онукою. Борис з Аллою одружилися п’ять років тому. Вони немаленькі, обом вже за двадцять п’ять років. Народження дитини було свідомим рішенням.

Я ніколи не втручалася в їхню сім’ю, онуків не вимагала ніяких обіцянок не давала. Вони самі вирішили наро дити дитину. Ніби після трьох місяців награлися і стали онуку часто у мене залишати. Я зпочатку проти не була, але вони почали на хабніти, залишати на цілий день і навіть на ніч. Коли я повідомила, що не можу так, почалися образи. Алла і Борис мені кажуть: «Всі бабусі нормальні, їм радість ростити онуків, а ти якась неправильна! Бабуся зобов’язана доглядати за онуками». Стосунки зараз напружені. Знаєте, мені вже майже шістдесят, я не молода. Мені хочеться трохи для себе пожити, гучний шум мене швидkо виснажує. Тіло вже не таке, як у молодості. Не можу я весь день дитини на руках гойдати. Молоді повин ні розуміти, що дітей заводять не для бабусь.

Advertisements