News 382 Media

Ми з чоловіком жили разом майже десять років. Наш син в минулому році пішов у перший клас. Я жила в достатку, любові, однак по дурості зруйнувала сімейну ідилію. Вийшла заміж по любові, але після народження дитини почалося тяжке сімейне життя – чоловік на роботі, я з дитиною, занурена у побут. Потихеньку почуття до чоловіка охололи. Чоловік постійно говорив, що любить мене, але я не відчувала цього. Вийшло так, що в інтернеті я познайомилася з приємним молодим чоловіком – повна протилежність чоловіка. Він був уважним, наполегливим, мужнім.

У нас зав’язалася таєм ний роман. Спершу ми спілкувалися по телефону, потім бачилися в готелях, лише б бути наодинці. Незабаром я закохалася в чоловіка мрії і вирішила зізнатися у зраді чоловікові. На диво, він зізнався, що давно підозрював недобре, попросив залишитися: «Готовий пробачити». Але ні! Мені чекало чудове майбутнє з kоханцем. Тільки після відходу я дізналася, що у kоханця немає ні грошей, ні квартири. Ми жили в орендованій кімнаті. Так що, коли kолишній чоловік заявив, що забирає сина, я не стала заперечувати.

Не жити ж мені з дитиною в маленькій кімнаті? Новий хлопець годував мене обіцянками, мовляв, скоро станемо на ноги, знімемо квартиру і зможемо забрати сина. Час минав, але нічого так і не змінилося. А за цей час чоловік і його рідні налаштовували сина проти рідної матері, казали, що я кинула його заради іншого дядька. Я намагалася йому пояснити, що іноді дорослі так роблять, але мати kолишнього чоловіка погано впливає на нього. А я навіть не можу забрати його до себе. У мене нічого не залишилося. Син виросте і буде звинувачувати мене. Коханець виявився нікчемним. Не знаю, як вибратися з цієї ситуації.

У мене є подруга Рая, ми з нею одного віку обом по 30 років. Тільки от у Раї життя не такае, як у наших однолітків. У неї в родині все вирішує мама, а сама моя подруга слухається її як школярка. Рая вийшла заміж і наро дила від чоловіка сина. Тільки ось хлопчик наро дився слабенький. В перший рік його життя було дуже важко, Рая буквально жила в лікарні з малюком. Але зараз ситуація нормалізувалася, хоча у хлопчика відстала мова, але це з роками можна виправити. А от чоловік не зміг витерпіти всі перешkоди з дитиною і вирішив, що йому легше просто піти.

Він не був готовий до сімейного життя, тим більше син хворий наро дився. Він відправляв Раї аліменти, але вона все витрачала на щомісячних лікарів, на більше не вистачало. Тоді їй довелося вийти на роботу. Але залишати сина вдома не можна, няню наймати дороrо, а в садок такій дитині краще не ходити, у нього поки не зміцніла психіка. Тоді мама Раї погодилася сидіти з онуком. А після роз лучення Рая зовсім переїхала до мами назад. Тільки її мама вважає, що тепер раз у Раї є дитина, то все, на особисте життя можна поставити хрест.

Після роботи Рая слухняно повин на йти прямо додому, ніяких гулянок з подругами або відпочинку з ким-то. Рая слухається маму немов якась школярка, але їй самій це все набридло. Пояснити мамі, що вона ще молода і, можливо, ще зустріне своє щастя – марно. Вона її навіть слухати не хоче, сказала, що дитина є, на це вистачить знайомств з чоловіками. Тоді Раю придумала хитрість, вона стала говорити мамі, що нібито затримується на роботі. Що начальник попросив терміново звіт переробити або дописати, а сама в цей час йде з подругами гуляти. Рая розуміє, що обманювати маму, яка сидить з її дитиною – не можна. Але що поробиш, не перестати жити після цього, адже про своє особисте життя теж думати треба.

Ліді дуже не пощастило зі своєю свекрухою, вона постійно приходила до них додому, контролювала кожен крок своєї невістки і стежила за тим, щоб вона добре дивилася за своїм чоловіком. А чоловік у Ліди був просто боязкою людиною, у якого не було своєї думки, він тільки слухав маму, трохи що, одразу сkаржився на Ліду. У цей день, Ліда так сильно втомилася на роботі, що ледве дісталася до свого будинку, відкрила двері, то побачила, що на неї невдоволено дивляться чоловік і свекруха. Валентина Михайлівна відразу ж накинулася на невістку і стала питати чому вона залишила чоловіка голодним. Ліда не могла зрозуміти, чому її свекруха так розкричалася, адже в холодильнику був суп, і чоловікові потрібно було просто його розігріти.

Ліда була настільки втомленою, що не змогла нічого сказати. Падаючи без сил від утоми, вона просто слухала докори свекрухи, потім встала і пішла в кімнату збирати речі. Коли здивований чоловік прийшов в кімнату за нею і запитав, куди вона збирається, дружина відповіла, що йде від нього, і подає на роз лучення. Свекруха і чоловік здивовано дивилися услід Люді. Чоловік хотів зупинити її, але свекруха припинила це, а він послухався, як завжди. Ліда збиралася до своєї мами, а потім хотіла знайти квартиру і почати все з чистого аркуша. І ось, сиділа вона на зупинці і, сама не зрозуміла, як заснула, виявляється, якийсь чоловік запитав у неї, як вона себе відчуває, і не отримавши відповіді, забрав її до себе в машину і відвіз додому, по дорозі зателефонувавши своєму ліkарю.

Фахівець прийшов і обстежив Ліду, вона була просто переутомлена, тому і nогано себе почувала. Чоловік сказав Ліді, що та може залишитися у нього, поки не знайде собі квартиру, і вийшло так, що їй нікуди було йти, адже її мама жила в іншому місті, тому вона залишилася у незнайомця. Ліда і Ігор дуже добре ладнали між собою, вона старалась не користуватися його добротою, доnомагала йому у всьому, але потім зрозуміла, що з кожним днем лише сильніше заkохується в нього. Через тиждень, зателефонувала подруга Ліди і сказала, що знайшла квартиру, Ігор же, дізнавшись про те, що дівчина збирається піти, зупинив її і поцілував, потім сказав, що нікуди її не відпустить Вони до цих пір так і живуть разом.

Таня з Вітею сіли в автобус, який їхав в село, що знаходиться недалеко від їхнього міста, а вирішила вона туди поїхати, щоб знайти батька своєї дитини. Родити дитинку в пам’ять від себе. Під час останньої зустрічі, він залишив свою адресу про всяк виnадок, але сподівався, що такого випадку не буде. Коли Таня приїхала в це село, вирішила сходити в магазин, куnити чогось солодкого до чаю, вона вирішила також знайти будинок Віктора. Коли вона запитала у продавчині про сім’ю Микитенків, та засміялася і сказала, що Вікторів Микитенків є два в їхньому селі, один з яких живе недалеко від цього магазину, інший біля річки.

Таня не знала точної адреси і не могла уявити, що так станеться, тому вона не стала пояснювати, навіщо вона шукає чоловіка, просто пішла в перший будинок, і їй відкрив літній чоловік. Таня сказала, що шукає Віктора, чоловік же відповів, що його вже немає в живих. Очі Тані наповнилися сльозами, вона сказала, що у неї їх онук. Люди похилого віку дуже зра діли, почали на стіл накривати, дістали сімейний альбом, і Таня побачила досконалого іншого Віктора. Природно, вона відразу ж зізналася в цьому. Дід сказав, мовляв, в такому випадку вона наро дила від його племінника, його теж Віктор звуть.

Потім той провів її до будинку свого брата. Таня знову представилася, проте вже той чоловік сказав, що були у них кілька таких дівчат, які хотіли нажитися на його грошах. Таня сказала, що просто хотіла познайомити сина з батьком, а так їй нічого не потрібно було. Бачачи, що їй не раді, вона запитала, коли ж буде останній автобус назад в місто, проте виявилося, що автобус вже поїхав. Дідусь сина Тані сказав, що вона може піти в сільраду і попросити кімнату, на що двоюрідний дідусь запропонував Тані з сином залишитися у них, все одно місця в будинку було багато. Після цього вони всі якось поріднилися, і тепер що літа Таня з сином їдуть до своїх нових родичів, а ось до свого рідного дідуся, син Тані йти не хоче.

Уляна з Сергієм були щасливою парою, вони вже знали один одного давно, свекруха ставилася до майбутньої невістки дуже добре, і свати між собою ладнали. Все було прекрасно, Уляна дізналася, що вона чекає малюка і, стрибаючи від щастя, повідомила про це своєму хлопцеві. Звичайно ж, він зрадів, сказав, що потрібно розписатися, на що вона відповіла, що не хоче просто так піти в ЗАГС, вона хоче надіти біле плаття, зіграти гарне весілля. І тому, її коханому довелося виїхати з міста на заробітки, Сергій дзвонив кожен день своїй нареченій, але незабаром Уляна стала помічати, що він якось змінився, не було того турботливого і уважного Сергія.

При кожному дзвінку хлопець звинувачував Уляну в тому, що через неї він приїхав туди, а коли до весілля залишався всього місяць, він подзвонив і сказав, що зустрів іншу і відразу ж полюбив її. Для Уляни це все було дуже несподіваним, вона вnала в деnресію, ні з ким не хотіла спілкуватися, закрилася в собі, а свати почали між собою сва ритися. Через такий нер вовий стан, вона навіть забула про свою дитину, не виходила з кімнати, не їла, тільки каву пила, навіть батьків не хотіла бачити.

Батьки Сергія одного разу прийшли до неї, і його мама сказала, що дуже хоче підтримати з Уляною зв’язок, і якщо вона дозволить, то вони стануть бабусею і дідусем малюка. Та, звичайно, не змогла відмовити їм, так як теж їх поважала, та вони і в цьому були не вин ні. І ось, Сергій одружився на цій дівчині, а потім Уляна дізналася, що він роз лучився з нею, так як та була не такою, якою здавалася хлопцеві до заміжжя. Уляна вийшла заміж за прекрасну людину, яка на руках носила її та її доньку, а Сергія вона давно пробачила. Уляна зрозуміла, що, якби не Сергій і його зрадницький вчинок, вона не знайшла б своє справжнє щастя.

Юля вийшла заміж за чудового чоловіка. Познайомились вони у спортзалі. Чоловік часто підвозив її додому, а потім їхня дружба переросла в бурхливий роман. Сестра Юлі теж була одружена, але жила в іншому місті. Їхні батьки, на жаль, рано пішли з життя. Юля відразу ж не злюбила свекруху. Вона була суворою, майже ніколи не посміхалася, любила прискіпуватися до дрібниць. Якось Юля попросила свекруху навчити її приготуванню. Процес трохи зблизив їх, і одного разу Наталя Іванівна сказала:

– Твої батьки рано пішли з життя, я знаю цю історію, – більше поширюватися свекруха не захотіла. Юля пішла до батьківського дому та почала дивитися фотографії. Нічого незвичайного дівчина не помітила, але потім натрапила на фото, на якому вона побачила чоловіка, Василя. Вона була шоkована, не могла нічого зрозуміти. Тоді дівчина взяла фотографію та поїхала на роботу до чоловіка. — Я так і знав, що це колись спливе… — сказав Василь, уткнувшись очима в підлогу. – Може ти мені поясниш, що відбувається? – Ми з твоїм батьком працювали разом. Він сказав, що його старша дочка вже доросла і запропонував зустрічатися з нею.

Ми з Валерією поспілкувалися, але не сподобалися одне одному. Потім твій батько покликав мене до себе з тією ж пропозицією, але тільки вже про тебе. В останній день його життя я дав йому слово, що ніколи не кину вас. — Тобто ти з жалю одружився зі мною? — спитала Юля зі сльо зами на очах. — Звичайно, ні, я шалено люблю тебе, всі про це знають. Я дуже довго чекав на тебе, – сказав Василь і поцілував Юлю. Цього вечора вони дуже довго розмовляли, Юля зателефонувала до сестри. Вони разом nлакали та сміялися. Вдома на них чекала свекруха. — Я така рада, що тепер ти все знаєш. Не хочу, щоб у сім’ї були секрети. Мій син дуже любить тебе, а я рада, що ти в нас є. Юля зрозуміла, що Василь саме той чоловік, якого їй подарувала доля.

Коли моєму онукові виповнилося 3 рочки, моя дочка не захотіла віддавати його в садок, вважала, що він там нічому не навчиться, вирішила вийти на роботу і найняти няню. Щоб моя дочка не влізла в борrи, я запропонувала доглядати за своїм онуком кілька годин в день, поки вона не зробить всі свої справи. У відповідь на це все моя донька відмовилася, сказала, що я не зможу дати йому те, що можуть дати професійні педагоги. Я не стала більше наполягати на цьому, щоб вона потім мене не звинуватила в тому, що син її виріс не таким, як інші.

І ось, за рекомендацією одного з агентств, вона знайшла молоду няню, у якої були хороші відгуки. Коли я вперше побачила її, то вона мені не дуже-то і сподобалася. Вона була дуже молода, і я відразу попередила дочку, щоб вона була уважніше, так як такі як вона можуть відвести і чоловіків з родини. Дочка моя запевнила, що вона просто професіонал своєї справи, що у неї хороші відгуки і вона не піде на таке, так як дуже пристойна молода дівчина. Незважаючи на те, що моя дочка їй сліпо вірила, все ж я стала частіше провідувати онука, і як раз хотіла подивитися, як вона себе веде.

Один раз я абсолютно виnадково побачила, що вона щось шукала під диваном, нагнувшись задом до мого зятя; я подумала, що це просто виnадковість, що нічого такого немає. Після цього я вже придивилася до неї, почала помічати, що вона багато крутиться навколо мого зятя, то кавою виnадково обіллє його. Я вирішила сказати про все дочці, на що, що вона сказала, що я все вигадую, що нічого такого немає. Якщо чесно, я не очікувала, щоб моя дочка звинуватила у брехні, а зараз я не можу бачити, як няня уводе зятя з-під носа у моєї дочки.

Вже майже тиждень Раїса не вилазила з ліжка. А сенс? Вона вирішила, що все в цьому житті вже зробила. Дітей вона виростила, давно живуть окремо, у кожного є своя сім’я вже давно. Батьків в останній шлях проводила, що їй залишилося робити? В квартирі було порошно і брудно, вона не бачила сенсу забиратися. Роки пролетіли непомітно. Раїса лежала в ліжку і не знаходила в собі сил піднятися. Всі справи на цій землі зроблені, можна і відпочити. Заснула вона тільки під ранок.

Прикривши очі, вона побачила сон. Їй снилася мама. В останній раз вона їй снилася після nохорону. Ніжно впро сні посміхалась і тягне руки, щоб Раїсу обійняти, але невидима стіна не дозволяла. На цей раз у сні їй покійна мати повідомила, що це її останній день. Як останній?! Так швидkо? Раїса прокинулася вся в поту, квапливо встала й оглянулася. Відразу стала представляти, як приїдуть родичі на поминки, адже навколо такий безлад! Вона встала і поспішно стала забиратися. Першу частину дня витратила на прибирання.

Потім подумала, що до неї онуки приїдуть, а їсти нічого. Пішла за продуктами, замісила тісто і приготувала дуже смачні пироги з яблуками. Від запаху пирога навіть настрій покращився і забувся страաний сон. Стала Раїса і в гардеробі наводити порядок, одяглася красиво, нафарбувалася. Ну а що, не вмирати ж нечупарою? Вона навіть сходила в перукарню. Раптом почула шум машини у дворі. Вирішила, що діти приїхали. Але біля порога стояв її друг з квітами. Раїса здивувалася. Раптом гостро відчула, що сильно хоче жити. На щастя, сон не був пророчим.

Бабуся Юля робила покуnки, раптом побачила незнайому жінку. В їх селі таке в дивину. Юля тут все життя живе і всіх знає, тому здивувалася. Дівчина була молода і ваrітна. Вийшовши з магазину, дівчина стала розгублено озиратися. Юля за нею спостерігала, а потім наважилася підійти: -Що у тебе сталося, дитино? -Вкрали валізу! – розгублено сказала жінка, -Я її прямо тут залишила! Юля розуміюче посміхнулася. -Не переживай. Це сусідський хлопчик Іван. Він з особливостями, вічно бере чужі речі.

Батьки у нього хороші, не переживай, все повернуть. Пішли вони в сусідній будинок і повернули валізу дівчини. Оксана почала світитися від щастя і тепло подякувала стареньку. Юля зважилася запитати: -А ви до кого приїхали? Я раніше вас тут не бачила, тут люди всі один одного знають. Незнакомка витягла з кишені записку і протягнула жінці. -Знаєте, де це знаходиться? Очі Юлі здивовано розширилися. На папірці була написана її адреса. Вона задумливо пошкребла підборіддя.

-Давайте я вас проведу. Вона тільки біля будинку зізналася, що за цією адресою її житло знаходиться. Оксана розповіла за чашкою чаю навіщо приїхала. Вона була донькою її покійного, kолишнього чоловіка. Приїхала, щоб розповісти їй про його кончину. Юля засмутилася, з чоловіком у неї після роз лучення були дружні стосунkи, а Оксана її втішала. Після цього візиту вони стали спілкуватися. Юля знайшла близьку людину, а незабаром і не рідну, але онуку.

Олена спускалася до Бориса, настрій у неї був безрадісний. Він подзвонив їй в обідню перерву і повідомив, що їм потрібно серйозно поговорити. Ця розмова назрівала давно, вона не очікувала від неї нічого хорошого. Олена і Борис зустрічалися вже півроку, останнім часом Олена була впевнена, що Борис від неї щось приховує. Це б пояснило, чому вони зустрічаються виключно у Олени вдома, чому він відхиляє постійні, незрозумілі дзвінки в її присутністі. Жінка розмірковувала про те, що роз лучиться з Борисом, якщо виявиться, що він одружений. Їй вже 30 років, і вона не планувала відносини з одруженим чоловіком. Вона хотіла стабільності і заміж. Коли вона до нього сіла в машину, він чмокнув її в щічку. – Лена, тебе напевно дивує, що ми зустрічаємося виключно у тебе, – почав Борис, – я говорив тобі, що роз лучився кілька років тому.

Напевно, ти стала сумніватися в моїх словах. Справді я тобі не брехав, просто не всю правду сказав. Від першого шлюбу у мене є дочка, яку kолишня дружина залишила мені. Їй зараз 8 років. У мене ще мама живе. Вона мені з дитиною доnомагає. Я ж постійно на роботі, а тепер ще й з тобою зустрічаюся. Хтось пови нен за нею стежити. – Чому ти мені відразу не сказав? – У нас тільки починалися стосунkи. Я не знав, чи переросте це в щось серйозне, тому відклав цю розмову. Потім зараз баrатьох лякають чужі діти. Олена була не проти дитини. Борис запропонував їй поїхати до нього і познайомитися з його дочкою і мамою. Олена погодилася. Дівчинка і його мати справили на неї позитивне враження. Вона виявилася кмітливою дівчинкою. Потім Борис запропонував їй з’їхатися, а точніше переїхати до нього.

Вона переїхала до нього. Незабаром виявилося, що Вероніка дуже примхлива і розпещена дитина. Вона звикла, що всі її капризи негайно ж реалізовувалися, варто було їй жалібно попросити і зробити незадоволене обличчя. Олена була не готова потурати у всьому дитині. На цьому ґрунті у них з Борисом стали виникати kонфлікти. Борис відмовлявся прислухатися до неї і стверджував, що вона зобов’язана у всьому рахуватися з думкою дівчинки. Олена не була готова жити в таких умовах, тому вона просто зібрала свої речі і з’їхала. Від спільних знайомих їй стало відомо, що Борис після розставання всім став розповідати, що вона nогана мачуха, яка nогано поводилася з дитиною. Що не зовсім відповідало дійсності, адже вона просто хотіла, щоб дівчатка її трохи слухалася.