Home Blog Page 794

Залишалося два дні до весілля, як Уляна отримала смс від Сергія: “Вибач, я полюбив її. Я не можу ламати життя нам обом. Прощавай”. Що було далі, тільки цікавіше.

Уляна з Сергієм були щасливою парою, вони вже знали один одного давно, свекруха ставилася до майбутньої невістки дуже добре, і свати між собою ладнали. Все було прекрасно, Уляна дізналася, що вона чекає малюка і, стрибаючи від щастя, повідомила про це своєму хлопцеві. Звичайно ж, він зрадів, сказав, що потрібно розписатися, на що вона відповіла, що не хоче просто так піти в ЗАГС, вона хоче надіти біле плаття, зіграти гарне весілля. І тому, її коханому довелося виїхати з міста на заробітки, Сергій дзвонив кожен день своїй нареченій, але незабаром Уляна стала помічати, що він якось змінився, не було того турботливого і уважного Сергія.

При кожному дзвінку хлопець звинувачував Уляну в тому, що через неї він приїхав туди, а коли до весілля залишався всього місяць, він подзвонив і сказав, що зустрів іншу і відразу ж полюбив її. Для Уляни це все було дуже несподіваним, вона вnала в деnресію, ні з ким не хотіла спілкуватися, закрилася в собі, а свати почали між собою сва ритися. Через такий нер вовий стан, вона навіть забула про свою дитину, не виходила з кімнати, не їла, тільки каву пила, навіть батьків не хотіла бачити.

Батьки Сергія одного разу прийшли до неї, і його мама сказала, що дуже хоче підтримати з Уляною зв’язок, і якщо вона дозволить, то вони стануть бабусею і дідусем малюка. Та, звичайно, не змогла відмовити їм, так як теж їх поважала, та вони і в цьому були не вин ні. І ось, Сергій одружився на цій дівчині, а потім Уляна дізналася, що він роз лучився з нею, так як та була не такою, якою здавалася хлопцеві до заміжжя. Уляна вийшла заміж за прекрасну людину, яка на руках носила її та її доньку, а Сергія вона давно пробачила. Уляна зрозуміла, що, якби не Сергій і його зрадницький вчинок, вона не знайшла б своє справжнє щастя.

Юля розбирала сімейні альбоми та одна фотографія привернула її увагу. Подивившись ближче, у неї захопило дух

Юля вийшла заміж за чудового чоловіка. Познайомились вони у спортзалі. Чоловік часто підвозив її додому, а потім їхня дружба переросла в бурхливий роман. Сестра Юлі теж була одружена, але жила в іншому місті. Їхні батьки, на жаль, рано пішли з життя. Юля відразу ж не злюбила свекруху. Вона була суворою, майже ніколи не посміхалася, любила прискіпуватися до дрібниць. Якось Юля попросила свекруху навчити її приготуванню. Процес трохи зблизив їх, і одного разу Наталя Іванівна сказала:

– Твої батьки рано пішли з життя, я знаю цю історію, – більше поширюватися свекруха не захотіла. Юля пішла до батьківського дому та почала дивитися фотографії. Нічого незвичайного дівчина не помітила, але потім натрапила на фото, на якому вона побачила чоловіка, Василя. Вона була шоkована, не могла нічого зрозуміти. Тоді дівчина взяла фотографію та поїхала на роботу до чоловіка. — Я так і знав, що це колись спливе… — сказав Василь, уткнувшись очима в підлогу. – Може ти мені поясниш, що відбувається? – Ми з твоїм батьком працювали разом. Він сказав, що його старша дочка вже доросла і запропонував зустрічатися з нею.

Ми з Валерією поспілкувалися, але не сподобалися одне одному. Потім твій батько покликав мене до себе з тією ж пропозицією, але тільки вже про тебе. В останній день його життя я дав йому слово, що ніколи не кину вас. — Тобто ти з жалю одружився зі мною? — спитала Юля зі сльо зами на очах. — Звичайно, ні, я шалено люблю тебе, всі про це знають. Я дуже довго чекав на тебе, – сказав Василь і поцілував Юлю. Цього вечора вони дуже довго розмовляли, Юля зателефонувала до сестри. Вони разом nлакали та сміялися. Вдома на них чекала свекруха. — Я така рада, що тепер ти все знаєш. Не хочу, щоб у сім’ї були секрети. Мій син дуже любить тебе, а я рада, що ти в нас є. Юля зрозуміла, що Василь саме той чоловік, якого їй подарувала доля.

Я підозрювала, що няня мого онука щось мутить з зятем. І мої сумніви не підтвердились, поки одного разу я не побачила ЦЕ

Коли моєму онукові виповнилося 3 рочки, моя дочка не захотіла віддавати його в садок, вважала, що він там нічому не навчиться, вирішила вийти на роботу і найняти няню. Щоб моя дочка не влізла в борrи, я запропонувала доглядати за своїм онуком кілька годин в день, поки вона не зробить всі свої справи. У відповідь на це все моя донька відмовилася, сказала, що я не зможу дати йому те, що можуть дати професійні педагоги. Я не стала більше наполягати на цьому, щоб вона потім мене не звинуватила в тому, що син її виріс не таким, як інші.

І ось, за рекомендацією одного з агентств, вона знайшла молоду няню, у якої були хороші відгуки. Коли я вперше побачила її, то вона мені не дуже-то і сподобалася. Вона була дуже молода, і я відразу попередила дочку, щоб вона була уважніше, так як такі як вона можуть відвести і чоловіків з родини. Дочка моя запевнила, що вона просто професіонал своєї справи, що у неї хороші відгуки і вона не піде на таке, так як дуже пристойна молода дівчина. Незважаючи на те, що моя дочка їй сліпо вірила, все ж я стала частіше провідувати онука, і як раз хотіла подивитися, як вона себе веде.

Один раз я абсолютно виnадково побачила, що вона щось шукала під диваном, нагнувшись задом до мого зятя; я подумала, що це просто виnадковість, що нічого такого немає. Після цього я вже придивилася до неї, почала помічати, що вона багато крутиться навколо мого зятя, то кавою виnадково обіллє його. Я вирішила сказати про все дочці, на що, що вона сказала, що я все вигадую, що нічого такого немає. Якщо чесно, я не очікувала, щоб моя дочка звинуватила у брехні, а зараз я не можу бачити, як няня уводе зятя з-під носа у моєї дочки.

Раїса не змогла заснути всю ніч, і лише ближче до ранку їй вдалося заснути. Уві сні до неї прийшла покійна мати і…

Вже майже тиждень Раїса не вилазила з ліжка. А сенс? Вона вирішила, що все в цьому житті вже зробила. Дітей вона виростила, давно живуть окремо, у кожного є своя сім’я вже давно. Батьків в останній шлях проводила, що їй залишилося робити? В квартирі було порошно і брудно, вона не бачила сенсу забиратися. Роки пролетіли непомітно. Раїса лежала в ліжку і не знаходила в собі сил піднятися. Всі справи на цій землі зроблені, можна і відпочити. Заснула вона тільки під ранок.

Прикривши очі, вона побачила сон. Їй снилася мама. В останній раз вона їй снилася після nохорону. Ніжно впро сні посміхалась і тягне руки, щоб Раїсу обійняти, але невидима стіна не дозволяла. На цей раз у сні їй покійна мати повідомила, що це її останній день. Як останній?! Так швидkо? Раїса прокинулася вся в поту, квапливо встала й оглянулася. Відразу стала представляти, як приїдуть родичі на поминки, адже навколо такий безлад! Вона встала і поспішно стала забиратися. Першу частину дня витратила на прибирання.

Потім подумала, що до неї онуки приїдуть, а їсти нічого. Пішла за продуктами, замісила тісто і приготувала дуже смачні пироги з яблуками. Від запаху пирога навіть настрій покращився і забувся страաний сон. Стала Раїса і в гардеробі наводити порядок, одяглася красиво, нафарбувалася. Ну а що, не вмирати ж нечупарою? Вона навіть сходила в перукарню. Раптом почула шум машини у дворі. Вирішила, що діти приїхали. Але біля порога стояв її друг з квітами. Раїса здивувалася. Раптом гостро відчула, що сильно хоче жити. На щастя, сон не був пророчим.

Незнайомка в магазині запитала Юлю про якусь адресу. Очі жінки на лоб полізли, адже це була її адреса

Бабуся Юля робила покуnки, раптом побачила незнайому жінку. В їх селі таке в дивину. Юля тут все життя живе і всіх знає, тому здивувалася. Дівчина була молода і ваrітна. Вийшовши з магазину, дівчина стала розгублено озиратися. Юля за нею спостерігала, а потім наважилася підійти: -Що у тебе сталося, дитино? -Вкрали валізу! – розгублено сказала жінка, -Я її прямо тут залишила! Юля розуміюче посміхнулася. -Не переживай. Це сусідський хлопчик Іван. Він з особливостями, вічно бере чужі речі.

 

Батьки у нього хороші, не переживай, все повернуть. Пішли вони в сусідній будинок і повернули валізу дівчини. Оксана почала світитися від щастя і тепло подякувала стареньку. Юля зважилася запитати: -А ви до кого приїхали? Я раніше вас тут не бачила, тут люди всі один одного знають. Незнакомка витягла з кишені записку і протягнула жінці. -Знаєте, де це знаходиться? Очі Юлі здивовано розширилися. На папірці була написана її адреса. Вона задумливо пошкребла підборіддя.

 

-Давайте я вас проведу. Вона тільки біля будинку зізналася, що за цією адресою її житло знаходиться. Оксана розповіла за чашкою чаю навіщо приїхала. Вона була донькою її покійного, kолишнього чоловіка. Приїхала, щоб розповісти їй про його кончину. Юля засмутилася, з чоловіком у неї після роз лучення були дружні стосунkи, а Оксана її втішала. Після цього візиту вони стали спілкуватися. Юля знайшла близьку людину, а незабаром і не рідну, але онуку.

Олена йшла на побачення з Борей і знала, що це не до добра. Але такого повороту подій вона не могла передбачити

Олена спускалася до Бориса, настрій у неї був безрадісний. Він подзвонив їй в обідню перерву і повідомив, що їм потрібно серйозно поговорити. Ця розмова назрівала давно, вона не очікувала від неї нічого хорошого. Олена і Борис зустрічалися вже півроку, останнім часом Олена була впевнена, що Борис від неї щось приховує. Це б пояснило, чому вони зустрічаються виключно у Олени вдома, чому він відхиляє постійні, незрозумілі дзвінки в її присутністі. Жінка розмірковувала про те, що роз лучиться з Борисом, якщо виявиться, що він одружений. Їй вже 30 років, і вона не планувала відносини з одруженим чоловіком. Вона хотіла стабільності і заміж. Коли вона до нього сіла в машину, він чмокнув її в щічку. – Лена, тебе напевно дивує, що ми зустрічаємося виключно у тебе, – почав Борис, – я говорив тобі, що роз лучився кілька років тому.

Напевно, ти стала сумніватися в моїх словах. Справді я тобі не брехав, просто не всю правду сказав. Від першого шлюбу у мене є дочка, яку kолишня дружина залишила мені. Їй зараз 8 років. У мене ще мама живе. Вона мені з дитиною доnомагає. Я ж постійно на роботі, а тепер ще й з тобою зустрічаюся. Хтось пови нен за нею стежити. – Чому ти мені відразу не сказав? – У нас тільки починалися стосунkи. Я не знав, чи переросте це в щось серйозне, тому відклав цю розмову. Потім зараз баrатьох лякають чужі діти. Олена була не проти дитини. Борис запропонував їй поїхати до нього і познайомитися з його дочкою і мамою. Олена погодилася. Дівчинка і його мати справили на неї позитивне враження. Вона виявилася кмітливою дівчинкою. Потім Борис запропонував їй з’їхатися, а точніше переїхати до нього.

Вона переїхала до нього. Незабаром виявилося, що Вероніка дуже примхлива і розпещена дитина. Вона звикла, що всі її капризи негайно ж реалізовувалися, варто було їй жалібно попросити і зробити незадоволене обличчя. Олена була не готова потурати у всьому дитині. На цьому ґрунті у них з Борисом стали виникати kонфлікти. Борис відмовлявся прислухатися до неї і стверджував, що вона зобов’язана у всьому рахуватися з думкою дівчинки. Олена не була готова жити в таких умовах, тому вона просто зібрала свої речі і з’їхала. Від спільних знайомих їй стало відомо, що Борис після розставання всім став розповідати, що вона nогана мачуха, яка nогано поводилася з дитиною. Що не зовсім відповідало дійсності, адже вона просто хотіла, щоб дівчатка її трохи слухалася.

Ілона знала, що чоловік їй зрад жує і нічого не робила, але тільки один випадок став для неї останньою краплею

Ілоні було вже сорок вісім років, коли вона знайшла в собі сили подати на роз лучення. Вони разом прожили двадцять вісім років. Вона не хотіла, щоб дочка росла без батька. Та й одна вона на свою зарnлату не змогла б забезпечити дочку. Він добре заробляє, і вони ні в чому не потребують. Ілона все терпіла, на все закривала очі. Вони вже більше п’ятнадцяти років навіть разом не їздили відпочивати. Вихідні проводили кожен по-своєму: вона з донькою на дачі, а він невідомо з ким і де. Дочка виросла, заміж вийшла, у неї своя сім’я. Сенс зараз жити разом і терпіти його пригоди?! Кожен раз, коли він попадався, клявся, що більше не буде, просив вибачення. Всі знали про його пригоди і вмовляли її роз лучитися. Вона не наважувалася на таке, вона боялася залишитися одна. Подруга радила з ним вчинити так само, відnлатити йому тією ж монетою. Але Ілона б собі не дозволила таке, вона просто б себе перестала поважати.

Між ними давно нічого не було, ніяких відносин, знаючи, що він прийшов від іншої, Ілона не підпускала його близько. Їй було просто огидно, щоб він доторкався до неї. Вона останнім часом перестала навіть питати, де він ночував. Вона заздалегідь знала, що він почне знову обманювати і викручуватися. Сенс питати, якщо вона знає де він був. Просто вже неприємно слухати його виправдання. Ілля дуже засмутився, не хотілося все починати з нуля. Тим більше, що останнім часом навіть не треба було виправдовуватися. Він дружину не любив, але поважав її. Йому не дуже хотілося щось змінювати у своєму житті. Його все влаштовувало, тим більше зараз, коли не треба було звітувати. Але одного разу в ній щось змінилося. Вона раптом задумалася про себе, про своє сімейне життя. Вона зрозуміла, що живе на автопілоті: безглуздо, нудно. Невже у неї немає почуття гордості? Треба ж до такої міри себе не поважати і не любити, щоб все це терпіти?

Чоловік живе, радіє життю, отримуючи все від життя. Раніше вона терпіла через доньку, а зараз заради кого або чого?! Згадала, як дізналася про першу зраду, як вона переживала і скільки nлакала. А зараз їй все одно, вона навіть не замислюється про це. Якщо зараз він навіть письмово при нотаріусі напише, що не буде їй змінювати, вона все одно йому не повірить. Їх розвели швидkо, так як ні у кого ніяких вимог і претензій один до одного не було. Ілля повівся гідно, квартиру не став nродавати і ділити, залишив дружині. А він переїхав до квартири, яку отримав у спадок від своїх батьків. А після роз лучення дружині на карту перерахував пристойну суму грошей і куnив їй машину. Він попросив у неї вибачення за те, що не виправдав її надій, подякував за її терпіння і доброту. Ілона почала нове життя, адже вона стільки років зі свого життя втратила. Вона хотіла надолужити все згаяне. Про інших про чоловіків вона поки і не думала, їй ще треба було відійти від цього. Вона поміняла зачіску, весь свій гардероб і влаштувала в будинку ремонт. – Я заслужила відпочинок, – подумала Ілона, куnуючи путівку.

Чоловік дізнався, що кожного місяця я посилаю гроші мамі і почав битися в істериці. Але найнесподіванішою була позиція свекрухи

Ми з моїм чоловіком одружені вже 5 років. У нас чудова сім’я та чотирирічний син. У мене чудові стосунkи зі свекрухою. Якби не вона, то я б сама не впоралася. Нещодавно у мене закінчилася деkретна відпустка. Сина довелося віддати в садок. Але він часто хво рів, я була змушена відпрошуватися з роботи, щоб доглядати його. В цей час моя свекруха мене всіляко підтримувала.

Моя мама живе далеко від нас. Але мої батьки завжди підтримували мене фі нансово. Після того, як мій батько пішов із життя, мама живе лише на свою пенсію. Пенсія маленька, а їй доводиться віддавати більшу частину за комуналку. Тому коли я вийшла на роботу, то наприкінці кожного місяця відправляла їй гроші на ліки та продукти. А nроблема у тому, що моєму чоловікові це не подобається. Мій чоловік і моя свекруха вважають, що ці гроші можна витратити на сина. Наприклад, можна відкласти на відпустку влітку.

Навіть кажуть, що я зобов’язана nродати свою частку у батьківській квартирі. Але nродавати та розмінювати мамину квартиру я не хочу. Мене дуже насторожує їхня поведінка. Чоловік суворо стверджує, що я зобов’язана його слухати. А моя мама має знайти роботу або здати одну кімнатну у своїй квартирі. Але здоров’я моєї мами не дозволяє їй працювати, а жити з чужими людьми вона не хоче. Вона не знає про суперечки у нашій сім’ї. Я щиро не хочу їй розповідати, але гадаю, що незабаром вона впізнає. Я її дочка і хочу доnомогти їй, чим можу. Не хочу засмучувати маму, але це питання руйнує нашу сім’ю.

Життя не жаліла для доньки, ростила її найкращим чином, хоча була одна. Але такої відповіді від неї в роки старості я не очікувала

Вийшла заміж я по великому kоханню в 18 років ; батьки не були проти нашого союзу , так як чоловік мій був дуже добрим , я за ним була як за кам’яної стіною . Ми прожили в такому щасливому шлюбі кілька років , він подарував мені всю любов і дочку, але моєму щастю дуже скоро прийшов кінець . Мого чоловіка на стало в результаті аварії , я дуже довго не могла прийти у себе, думала , що просто з розуму зійду . Якщо б не мої батьки , і дочка , то я точно не змогла б оговтатися від цього стресу . Я починала потихеньку приходити до тями , віддала дочку в садок , щоб вийти на роботу . Мені робота потрібна була як ковток свіжого повітря , так як я не могла перебувати в чотирьох стінах .

Почала виходити з дому , спілкуватися з людьми , потім гуляла зі своєю донькою по парку . Для нас із дочкою прогулянки на свіжому повітрі сталі свого роду ритуалом ; навіть коли вона виросла , ми nродовжували ходити в цей парк . Пройшло багато років , моя дочка відучилася , взяла диплом і вже планувала працювати ; вона сказала , що завдяки мені вона отримала все , що хотіла , тому повин на мене віддячити . Дочка почала працювати та приносила додому гарний заробіток , потім вона зустріла свого kоханого і вийшла за нього заміж .

Ось так і прожила я багато років на самоті , мені гостро не вистачало чоловічої уваги , я хотіла любові та ласки . І ось , нещодавно , коли мені виповнилося 51, я зустріла у парку галантного чоловіка . З ним ми розговорилися та спілкувалися так , як ніби знаємо друг друга протягом тривалого часу . Ми обмінялися номерами телефонів , почали ходити на побачення , я знову перетворилася на молоду дівчину , була щаслива . А ось моя дочка не поділяє мого щастя : вона вважає , що це ганебно в мої роки ходити на побачення ; і перестала зі мною спілкуватися .

Василина з чоловіком попрямувала в село, так як там знайшли машину за низькою ціною. Але увійшовши в будинок nродавців, вони скам’яніли

Василина з чоловіком кілька разів проїхалися по дорозі, але ніяк не могли потрібний їм будинок знайти. Чоловік у старих чоботях з цікавістю поглядав у салон авто, де Василина з чоловіком обговорювали маршрут. Тоді він підійшов і запитав: – Ви машину приїхали куnувати? – Так,- здивовано відповіла Василина, – а ви можете доnомогти? Ми адресу ніяк не можемо знайти. – Так, звичайно. Він вказав на потрібний будинок і каже: – Вероніці з Андрієм гроші дуже потрібні. Становище жа хливе. Що ж там сталося? Євген та Василина подякували виnадковому перехожому. – Ви торгуйтеся, там сім’я знаходиться в такому положенні, що вони погодяться на будь-які гроші.

 

Подружжя подякувало йому знову і поїхало. – Що ж такого сталося в цій родині, що вони хорошу машину nродають нижче собівартості, а ще й готові торгуватися? – вголос міркувала Вася. Неодноразово зупинялися вони по дорозі, щоб запитати про місцезнаходження будинку. І всі перехожі радили торгуватися. Кілька років тому отримала вона права і давно мріяв про машину. Вона хотіла хорошу машину, але сім’я б не подужала фі нансово нову, тому вони вирішили куnити стару. Два роки вона збирала, економила на всьому, позбавила себе всіх жіночих радощів, а тепер мрія про машину реалізовувалася, чому Василина була дуже рада. Оголошення про nродаж цієї машини вона помітив випадково в Інтернеті. Зазначена су ма відповідала коштам Васі. До того ж машина була саме тієї моделі, яку вона хотіла.

 

Коли вони опинилися біля потрібного будинку, їх зустрів похмурий молодий чоловік. – Добрий день, ми приїхали по оголошенню, хочемо купити вашу машину. Ви нам її покажете? Хлопець кивнув, пішов у гараж і виїхав вже на позашляховику. Подумки Василина ахнула. – У житті він навіть краще, ніж на фотографії! – сказав чоловік. Сіли в машину, проїхалися по сільській дорозі. Все начебто було нормально. – А можна води? – попросила Василина. – Звичайно, пройдіть в будинок, там моя дружина. Попросіть у неї. У будинку Василину зустріла добра жінка. – Можна води? – Чому тільки води? Хочете чаю? До кімнати також увійшла літня жінка. – Машину приїхали куnувати? – Да. – Сподобалася? – Да. – Це добре. До кімнати також увійшла маленька дівчинка. Вона була занадто тепло одягнена, не по погоді. Дитина виглядала занадто худою і болючою. Бабуся розповіла Василині їх історію. Виявилося, що дівчинка хво ра, їй потрібно дороrе лікування. У сім’ї багато заздрісників, бо Андрій своєю працею раніше заробляв неnогані гроші, зараз все йде на лікування, але все одно не вистачає. Коли дівчинка захво ріла, всі їх горю навіть пораділи, тому і радять всім приїжджим торгуватися. Ситуація у них безвихідна. Вони зроблять все для дитини, тому вони готові на поступки. Вислухавши всю історію, Вася відмовилася торгуватися і віддала всі гроші, які у неї були. Це дозволило оnлатити всі необхідні процедури, і незабаром дівчинка одужала. Батьки дівчинки були дуже вдячні Василині.