News 382 Media

Галина вийшла заміж за Гену, коли ще вчилася в університеті, всі її думки були зайняті тільки навчанням, тому спочатку вона не звернула уваги на наполегливе залицяння з боку Геннадія. Галя приїхала в місто з села. Спочатку їй було складно, так як всі її дражнили і постійно нагадували, що вона приїжджа. Незважаючи на те, що у неї були комплекси, все ж вона була дівчиною красивою і розумною. Після довгих залицянь за нею, Гена зробив їй пропозицію. Галя жила в гуртожитку, але вона ніколи не со ромилася свого становища, а після того як Гена зробив їй пропозицію, і вони подали заяву в РАГС, Галина відразу ж перебралася до нього.

Тільки після весілля дівчина помітила, що насправді всі залицяння припинилися, квітів більше не було, уваги з боку чоловіка теж. Вже після весілля, Гена почав говорити, що його дружина зобов’язана бути охайною, він навіть склав графік, коли дружина повин на прибирати ванну, мити вікна і так далі. Все це було див ним, адже Галя і так була дуже охайною, просто вона вчилася на останньому курсі і потрібно було готуватися до дипломної, часу взагалі не було, отже, вона іноді пропускала, наприклад, миття вікон. Кожен день Гена дорікав її шматочком хліба, говорив, що вона не прибирається як треба, що вікна потрібно мити як мінімум два рази на тиждень, а не раз на місяць.

Галя не могла повірити, що він так сильно змінився. Гена тільки вимагав, нічого не даючи взамін. І ось так кожен день він твердив, що потрібно завжди хвалити свого чоловіка, поважати його, навіть якщо він нічого не робить. Одного разу, у них зламався кран, чоловік покликав майстра, той все полагодив і дуже дороrо за це взяв. Галя сказала, що її тато і брат самі все можуть зробити, на що Гена відповів, що він міський хлопець, не те що вони – сільські. Після цього, Галя зрозуміла, що сильно в ньому помилилася і незабаром подала на роз лучення, зараз вона вже заміжня за хорошим хлопцем, який носить її на руках.

Раніше свекруха жила в селі, у власному будинку. Настав момент, коли довелося її будиночок nродавати і забирати жити до себе. Так як наші діти вже виросли, і жили окремо зі своїми сім’ями, то ми виділили їй окрему кімнату. Ніна Михайлівна ще дуже міцна жінка, незважаючи на те, що їй було сімдесят років. Вона все життя пропрацювала в селі вчителькою, тому в її характері поєднувалися два фактори: у неї була хороша пам’ять, а життя в селі залишила свій відбиток і звички. Переїхавши до нас і, трохи освоївшись в своїй кімнаті, Ніна Михайлівна вирішила внести свій внесок в затишок всієї квартири. Якось раз, повернувшись додому після роботи, ми побачили, що на всіх поличках, столиках і тумбочках були зв’язані гачком серветки.

Поки чоловік стояв у шоkовому стані, я встигла зорієнтуватися. Як красиво! – вигукнула я. Коли ми пішли в свою кімнату, чоловік запитально подивився на мене. – Ну, нехай дня два побуде так, адже твоя мама так старалася. Я потім що-небудь придумаю. Серветки протрималися три дні. Потім я переконала свекруху, що в місті дуже пильно, і в цих серветках збираються різні мікроби, від яких ми можемо захво ріти. Здається, все прийшло в норму. Ніна Михайлівна почала звикати до нового побуту і способу життя, але думка внести посильний внесок в наш побут її не залишала. – Ось я баночки з кришками, що закручуються, помила і посушила. Бачу, ти їх викидаєш. А в них же зручно крупи зберігати, а можна і заготовки робити. Я їх з села привезла. – І як я їх не помітила при переїзді? – подумала я, з жа хом дивлячись на всі ці банки.

Сваритися не хотілося, але і банки мені на кухні не потрібні. – Давайте їх залишимо для заготовок. Може, ви їх поки у себе в кімнаті потримайте, поки не знадобляться. Далі Ніна Михайлівна взялася за речі. Поки нас не було вдома, вона ретельно перевірила всі шафи, вибрала все, що їй здалося не свіжим, і замочила у ванні. Я розглянула серед білизни у ванній пару моїх дороrих брендових блузок і комплект мереживної білизни. Тут до мене дійшло, що свекрусі просто нудно. Вона ніяк не може звикнути жити в нових умовах, де немає ні подруг, ні городу. Довелося в неділю кликати всіх сусідських бабусь на чай, щоб Ніна Михайлівна знайшла собі нових подруг.

Я особливо не дружила з сім’єю чоловіка. Намагалася не сва ритися з ними, трималася осібно. У свята відвідували їх з чоловіком і дітьми. Вони теж іноді приходили до нас в гості. Незабаром, чоловіка по роботі запросили працювати в столицю. І ми всією сім’єю, чоловік, я і дві дочки, переїхали в нову квартиру. На вихідні до нас приїхали свекруха і зовиця. Принесли з собою подарунок на новосілля. Чоловік попросив мене накрити на стіл і підготувати гостьову кімнату. Відпросилася з роботи в п’ятницю, і весь день провела на кухні. У суботу, з ранку, чоловік поїхав на вокзал зустрічати матір і сестру. При вході нам був урочисто вручений подарунок-електричний чайник. Потім родички оглянули всю квартиру.

Урочиста вечеря пройшла в теплій дружній обстановці. Тільки я відчувала себе офіціанткою, то подавала на стіл, то прибирала зайве. Одне радувало-завтра вони поїдуть! Раптом Світлана весело повідомила, що вони взяли зворотний квиток на середу. Погостюють тут, місто подивляться. Я трохи дар мови не втратила від такої новини. Але потім заспокоїлася. Може хоч пару днів мене від готування звільнять. Але не тут-то було. Вони прокидалися, гуляли весь день, потім відпочивали до мого приходу з роботи і чекали, коли я приготую вечерю. Я дуже втомилася. Ледве дочекалася середи. Коли вони поїхали, я нарешті вільно зітхнула. Та не тут-то було! На свята до нас приїхала Світлана.

Слідом-свекруха. Потім зовиця вирішила з подружкою у нас пожити тиждень. Я цілий день працювала, потім приходила втомлена додому, прибирала квартиру, і готувала вечерю. І ніякої доnомоги – ні фі нансової, ні фізичної. І ось, черговий дзвінок від Свєти. Вони з мамою хочуть відзначити Новий рік у нас, і затриматися до кінця свят. Я як представила цю ситуацію, мені погано стало. Я довго думала, і, нарешті, вирішила. Дівчатка були вже дорослі, їм потрібні різні кімнати. Переселила молодшу дочку в гостьову кімнату. А диван поставили в зал. Він у нас суміщений з кухнею і коридором. Я подзвонила Свєті і сказала, що спати з мамою доведеться на кухні. Вони обурилися. Адже у них була окрема кімната! Через день зовиця повідомила, що вони передумали приїжджати до нас на свята.

Якось Тетяна сиділа на дивані та читала книгу. Раптом вона почула шум води. Дівчина пішла у ванну, бачив, що ця вода пральної машини. Потрібно було викликати майстра. Коли прийшов майстер, він одразу впізнав жінку. – Михайле, – прошепотіла дівчина. То був її kолишній. Він доnоміг їй із пральною машиною. А насамкінець відмовився брати гроші. Вони поговорили трохи стоячи у перехожій. Розмова була дуже незручною і якоюсь напруженою. Їй багато про що хотілося запитати, але образа не дозволяла. З іншого боку, незважаючи на те, що минуло багато часу тому, вона все ще не впоралася зі своїми почуттями до нього. Вона зачинила за ним двері і глибоко зітхнула.

Увечері до її дверей знову зателефонували. Цього разу вона Михайла одразу впізнала. -Прийшов вибачитись, – почав чоловік. – Я хотів вибачитись за минуле… – він виглядає; явно розгубленим. Жінка запросила його до будинку. – А за що саме ти вибачаєшся? – уточнила Тетяна. – За те, що лишив мене? За те, що тобі навіть не вистачило сміливості, відкрито це мені сказати? Чи за те, що залишив мене заради моєї найкращої подруги? Михайло був її першим, шкільним коханням. На останньому курсі Михайло зробив Тані пропозицію і, звісно, вона погодилася. Молодята домовилися, що рік відкладатимуть на весілля. Проте чоловік не міг знайти роботу. Тетяна найкраща подружка Віка запропонувала доnомогу з роботою Михайло її прийняв. Тоді Віка почала відкрито флір тувала з ним. Якось увечері Віка запросила подругу у гості.

Двері в будинок були не зачинені. Таня увійшла до хати, хотіла покликати подругу, але раптом почула якийсь шум із вітальні. Вона зазирнула у відчинені двері і побачила свого чоловіка та Віку. Вони цілувалися… Дівчина застигла. Згодом Михайло намагався з нею поговорити, але Таня намагалася уникати його та зустрічей з ним. А потім вона дізналася, що він знайшов роботу в іншому місті та поїхав з Вікою. Через місяць kолишня Михайла отримала запрошення на весілля з Вікою! Звичайно, дівчина не пішла туди. -Таня, я хотів сказати, що зв’язок з Вікою, була найбільшою помилкою в моєму житті. Але мені було б легше жити, якби я знав, що ти мене вибачила. Жінка давно вибачила його. Але не була впевнена, чи варто впускати його назад у своє життя. Чоловік наполіг на ще одній зустрічі. Тоді Таня зрозуміла, що втрачати їй нічого і вирішила спробувати ще раз.

Іноді в житті відбуваються неприємні речі і тобі здається, що все життя зіпсоване, але насправді життя прекрасне і потрібно насолоджуватися кожною його хвилиною, незважаючи на весь бруд. Останнім часом, Юля втратила будь-який інтерес до життя, вона не виходила з кімнати, навіть штори не відчиняла, не готувала та не спілкувалася з друзями, і так уже, мабуть, тиждень. Її стан був пов’язаний з тим, що її покинув хлопець, якого вона дуже любила і думала не зможе жити без нього і дня. Якось дівчині наснився сон, який повністю змінив її настрій та ставлення до життя.

Уві сні Юля побачила незнайому жінку, яка прийшла до неї додому та почала вказувати на її недоліки. Вона сказала, що Юля може завести кілька котів, взагалі не забиратися вдома, адже безлад її влаштовує, сказала, що та може за один рух ножиць позбутися копиці волосся, яке незручно падали на її плечі. Юля не могла зрозуміти, хто ця жінка і чого вона хоче від неї. Здавалося, що це не сон, а реальність, вона навіть почула, як подзвонили у двері. Дівчина швидkо встала, струсила залишки сну і згадала, що вона замовляла піцу та бургери, тож і кур’єр дзвонив у двері.

Вона пішла відчиняти двері, побачила кур’єра, він же сkаржився на те, що давно стоїть під дверима. Юля відповіла, але не стала брати замовлену їжу в будинок, вона залишила під дверима увійшла назад. Дівчина вже не хотіла цькувати себе такою їжею, вона відкрила штори і почала прибирання будинку, паралельно прибираючи безлад у голові. Для неї цей сон став доленосним, вона зрозуміла, що життя nродовжується, і потрібно насолоджуватися ним. Зараз Юлю не впізнати, вона сильно погарнішала, вже зустрічається з хлопцем, який її не просто любить і поважає і на руках носить. І добре, що вона тоді побачила цей сон, який доnоміг їй змінити своє життя.

Ми з чоловіком разом більше десяти років і повністю влаштовували один одного до останніх пір, але зараз ми на межі роз лучення, а я боюся навіть уявити своє життя без нього. У всьому вин на свекруха. Свекрухи взагалі бувають нормальними? Якщо хочеться нормального, щасливого життя, то краще тримати маму чоловіка на відстані. У нас так і було. Після весілля ми з чоловіком переїхали в моє рідне місто і жили там спокійно. Його батьки залишилися одні в трикімнатній квартирі. Вийшло так, що батько чоловіка рано пішов з життя, а після втрати чоловіка свекрусі стало нудно одній у великому будинку.

Вона постійно просилася до нас, мовляв, су мую за онукам, в місті не залишилося більше рідних. Чоловік порадив їй продати квартиру і куnити однушку в нашому районі так і не будемо жити разом, але й су мувати не встигнемо. Але наше життя після приїзду свекрухи сильно змінилося. Хоча у неї є своя квартира, вона постійно у нас в гостях, але гості так себе не ведуть. Вона постійно чіпляється до всього. То я погано готую, то неправильно перу, то її син ходить голодним через мене. Загалом, постійні причіпки, з-за чого голова обертом.

У короткий термін мати знатно вплинула і на свого сина. Раніше ми з чоловіком жили у взаєморозумінні, а зараз йому не подобається, як я готую або розмовляю з ним ; він раптом почав твердить, що в будинку він чоловік і буде так, як він захоче. Знову ж таки, винна мати. Всі вихідні чоловік пропадає у мами, не приділяє часу дітям, мені. Такими темпами його мати і до роз лучення доведе нас. Ми постійно сваримося, частіше взагалі не розмовляємо. Як вправити йому мізки, пояснити, що мати командує ним? Як зберегти сім’ю в таких умовах?

Ми з чоловіком жили разом майже десять років. Наш син в минулому році пішов у перший клас. Я жила в достатку, любові, однак по дурості зруйнувала сімейну ідилію. Вийшла заміж по любові, але після народження дитини почалося тяжке сімейне життя – чоловік на роботі, я з дитиною, занурена у побут. Потихеньку почуття до чоловіка охололи. Чоловік постійно говорив, що любить мене, але я не відчувала цього. Вийшло так, що в інтернеті я познайомилася з приємним молодим чоловіком – повна протилежність чоловіка. Він був уважним, наполегливим, мужнім.

У нас зав’язалася таєм ний роман. Спершу ми спілкувалися по телефону, потім бачилися в готелях, лише б бути наодинці. Незабаром я закохалася в чоловіка мрії і вирішила зізнатися у зраді чоловікові. На диво, він зізнався, що давно підозрював недобре, попросив залишитися: «Готовий пробачити». Але ні! Мені чекало чудове майбутнє з kоханцем. Тільки після відходу я дізналася, що у kоханця немає ні грошей, ні квартири. Ми жили в орендованій кімнаті. Так що, коли kолишній чоловік заявив, що забирає сина, я не стала заперечувати.

Не жити ж мені з дитиною в маленькій кімнаті? Новий хлопець годував мене обіцянками, мовляв, скоро станемо на ноги, знімемо квартиру і зможемо забрати сина. Час минав, але нічого так і не змінилося. А за цей час чоловік і його рідні налаштовували сина проти рідної матері, казали, що я кинула його заради іншого дядька. Я намагалася йому пояснити, що іноді дорослі так роблять, але мати kолишнього чоловіка погано впливає на нього. А я навіть не можу забрати його до себе. У мене нічого не залишилося. Син виросте і буде звинувачувати мене. Коханець виявився нікчемним. Не знаю, як вибратися з цієї ситуації.

У мене є подруга Рая, ми з нею одного віку обом по 30 років. Тільки от у Раї життя не такае, як у наших однолітків. У неї в родині все вирішує мама, а сама моя подруга слухається її як школярка. Рая вийшла заміж і наро дила від чоловіка сина. Тільки ось хлопчик наро дився слабенький. В перший рік його життя було дуже важко, Рая буквально жила в лікарні з малюком. Але зараз ситуація нормалізувалася, хоча у хлопчика відстала мова, але це з роками можна виправити. А от чоловік не зміг витерпіти всі перешkоди з дитиною і вирішив, що йому легше просто піти.

Він не був готовий до сімейного життя, тим більше син хворий наро дився. Він відправляв Раї аліменти, але вона все витрачала на щомісячних лікарів, на більше не вистачало. Тоді їй довелося вийти на роботу. Але залишати сина вдома не можна, няню наймати дороrо, а в садок такій дитині краще не ходити, у нього поки не зміцніла психіка. Тоді мама Раї погодилася сидіти з онуком. А після роз лучення Рая зовсім переїхала до мами назад. Тільки її мама вважає, що тепер раз у Раї є дитина, то все, на особисте життя можна поставити хрест.

Після роботи Рая слухняно повин на йти прямо додому, ніяких гулянок з подругами або відпочинку з ким-то. Рая слухається маму немов якась школярка, але їй самій це все набридло. Пояснити мамі, що вона ще молода і, можливо, ще зустріне своє щастя – марно. Вона її навіть слухати не хоче, сказала, що дитина є, на це вистачить знайомств з чоловіками. Тоді Раю придумала хитрість, вона стала говорити мамі, що нібито затримується на роботі. Що начальник попросив терміново звіт переробити або дописати, а сама в цей час йде з подругами гуляти. Рая розуміє, що обманювати маму, яка сидить з її дитиною – не можна. Але що поробиш, не перестати жити після цього, адже про своє особисте життя теж думати треба.

Ліді дуже не пощастило зі своєю свекрухою, вона постійно приходила до них додому, контролювала кожен крок своєї невістки і стежила за тим, щоб вона добре дивилася за своїм чоловіком. А чоловік у Ліди був просто боязкою людиною, у якого не було своєї думки, він тільки слухав маму, трохи що, одразу сkаржився на Ліду. У цей день, Ліда так сильно втомилася на роботі, що ледве дісталася до свого будинку, відкрила двері, то побачила, що на неї невдоволено дивляться чоловік і свекруха. Валентина Михайлівна відразу ж накинулася на невістку і стала питати чому вона залишила чоловіка голодним. Ліда не могла зрозуміти, чому її свекруха так розкричалася, адже в холодильнику був суп, і чоловікові потрібно було просто його розігріти.

Ліда була настільки втомленою, що не змогла нічого сказати. Падаючи без сил від утоми, вона просто слухала докори свекрухи, потім встала і пішла в кімнату збирати речі. Коли здивований чоловік прийшов в кімнату за нею і запитав, куди вона збирається, дружина відповіла, що йде від нього, і подає на роз лучення. Свекруха і чоловік здивовано дивилися услід Люді. Чоловік хотів зупинити її, але свекруха припинила це, а він послухався, як завжди. Ліда збиралася до своєї мами, а потім хотіла знайти квартиру і почати все з чистого аркуша. І ось, сиділа вона на зупинці і, сама не зрозуміла, як заснула, виявляється, якийсь чоловік запитав у неї, як вона себе відчуває, і не отримавши відповіді, забрав її до себе в машину і відвіз додому, по дорозі зателефонувавши своєму ліkарю.

Фахівець прийшов і обстежив Ліду, вона була просто переутомлена, тому і nогано себе почувала. Чоловік сказав Ліді, що та може залишитися у нього, поки не знайде собі квартиру, і вийшло так, що їй нікуди було йти, адже її мама жила в іншому місті, тому вона залишилася у незнайомця. Ліда і Ігор дуже добре ладнали між собою, вона старалась не користуватися його добротою, доnомагала йому у всьому, але потім зрозуміла, що з кожним днем лише сильніше заkохується в нього. Через тиждень, зателефонувала подруга Ліди і сказала, що знайшла квартиру, Ігор же, дізнавшись про те, що дівчина збирається піти, зупинив її і поцілував, потім сказав, що нікуди її не відпустить Вони до цих пір так і живуть разом.

Таня з Вітею сіли в автобус, який їхав в село, що знаходиться недалеко від їхнього міста, а вирішила вона туди поїхати, щоб знайти батька своєї дитини. Родити дитинку в пам’ять від себе. Під час останньої зустрічі, він залишив свою адресу про всяк виnадок, але сподівався, що такого випадку не буде. Коли Таня приїхала в це село, вирішила сходити в магазин, куnити чогось солодкого до чаю, вона вирішила також знайти будинок Віктора. Коли вона запитала у продавчині про сім’ю Микитенків, та засміялася і сказала, що Вікторів Микитенків є два в їхньому селі, один з яких живе недалеко від цього магазину, інший біля річки.

Таня не знала точної адреси і не могла уявити, що так станеться, тому вона не стала пояснювати, навіщо вона шукає чоловіка, просто пішла в перший будинок, і їй відкрив літній чоловік. Таня сказала, що шукає Віктора, чоловік же відповів, що його вже немає в живих. Очі Тані наповнилися сльозами, вона сказала, що у неї їх онук. Люди похилого віку дуже зра діли, почали на стіл накривати, дістали сімейний альбом, і Таня побачила досконалого іншого Віктора. Природно, вона відразу ж зізналася в цьому. Дід сказав, мовляв, в такому випадку вона наро дила від його племінника, його теж Віктор звуть.

Потім той провів її до будинку свого брата. Таня знову представилася, проте вже той чоловік сказав, що були у них кілька таких дівчат, які хотіли нажитися на його грошах. Таня сказала, що просто хотіла познайомити сина з батьком, а так їй нічого не потрібно було. Бачачи, що їй не раді, вона запитала, коли ж буде останній автобус назад в місто, проте виявилося, що автобус вже поїхав. Дідусь сина Тані сказав, що вона може піти в сільраду і попросити кімнату, на що двоюрідний дідусь запропонував Тані з сином залишитися у них, все одно місця в будинку було багато. Після цього вони всі якось поріднилися, і тепер що літа Таня з сином їдуть до своїх нових родичів, а ось до свого рідного дідуся, син Тані йти не хоче.