News 382 Media

Я був майбутньою зіркою футболу, навколо мене завжди вилися дівчата, фанати з розуму сходили, а я не на кого не звертав уваги. Вийшло так що на одній закритій вечірці я зустрів чудову дівчину; мене познайомили з нею; виявилося, що вона модель. У нас відразу спалахнула кохання, ми почали зустрічатися, був божевільний роман; ми просто насолоджувалися молодістю; я дарував їй дороrі подарунки, вона присягалася мені у вічному kоханні. Ми влаштували шикарне весілля, покликали гостей: багато зірок футболу та моделі були присутні на урочистості.

Після весілля ми вирушили за кордон у подорож; спочатку всі було просто казково: ми ходили в дороrі ресторани, веселилися. Наша подорож було немов казкою, ніщо не могло затьмарити наше щастя… Але одного разу, коли ми зібралися поїхати в гори, трапилося нещастя, і нам просто пощастило, що залишилися живі; але ліkарі сказали, що я більше не зможу ходити. Ми повернулися, а я не знав, що буду робити, але я був впевнений у тому, що зможу подолати все з моєю коханою.

Мені зробили оnерацію, я довго пролежав у ліkарні. Незабаром зателефонувала дружина і сказала прямо, без вступів, що я більше не перспективний, не зможу добре заробляти, тому вона не хоче витрачати на мене найкращі роки свого життя. Я довго переживав, впав у сильну деnресію, потім потихеньку почав приходити до тями, відучився на програміста, зараз заробляю дуже добре, на життя вистачає. У зустрічаюся з моєю масажисткою, вона дуже добра і хороша; не модель, але все ж.

Свекруха не любила невістку, вважала, що вона грязнуля і взагалі не може господарювати, але, насправді, невістка була дуже гарною і турботливою: просто її свекруха була схиблена на чистоті. Справа в тому, що свекруха була дружиною офіцера, у них були свої принципи та порядки, які давно потрібно було залишити в минулому, тільки вона не збиралася цього робити. Коли син привів у будинок невістку і сказав, що вони разом житимуть, а потім подадуть заяву до РАГСу, то мама вже забила сполох і почала думати, як же позбутися непроханої гості.

Невістка не хотіла жити під одним дахом зі свекрухою, але та сказала, що не дозволить відокремитися, доки та не пройде у неї курси ідеальної господині. Невістка дотримувалася чистоти та порядку, але до чого вона б не торкнулася, все летіло на підлогу – і це все дратувало свекруху. Свекруха порадилася з подругою і вирішила, що можна зруйнувати сім’ю її сина, якщо підлаштувати зраду невістки, зняти і все це відправити синові. Коли вона поїхала на співбесіду і поверталася щаслива та задоволена, з дорогої машини вийшов стильно одягнений симпатичний хлопець із величезним букетом троянд. Він підійшов до дівчини, простяг їй величезний букет, притяг до себе і поцілував у губи.

Вона вдарила цього зухвалця, після цього втекла, а він розсміявся: свекруха була дуже задоволена, адже вони встигли сфотографувати цей момент. Жінка надіслала фотографії синові. (К/К) У цей період, повернувшись додому, Ірина розповіла чоловікові, що один якийсь ненормальний причепився до неї, вони з чоловіком розсміялися і забули про це. Потім, коли чоловік отримав фотографії, він одразу зрозумів, хто стоїть за цим. За адресою він дізнався, хто відправив фото, а ввечері, коли дружина була в магазині, сказав мамі, що не очікував такого підлого вчинку від неї. Того ж вечора вони зібрали речі і поїхали на орендовану квартиру; його мама, звичайно ж, не збиралася давати їм спокій, але син зробив усе, щоб мама більше не з’являлася в них ніколи.

Світлана з самого ранку носилася по кухні. Напередодні дочка сказала, що вона з сім’єю приїде до полудня привітати матір з днем народження. Світлана вже п’ятнадцять років живе зовсім одна у селі з тих пір, як не стало її kоханого чоловіка. Дочка давно перебралася в місто, вийшла заміж і народила двох дітей. Світлана своїх онуків обожнювала, але, на жаль, бачила їх дуже рідко. Донька рідко відвідувала свою стареньку матір. Але в цей день Світлані виконувалося сімдесят років, і вона чекала гостей.

Вона прокинулася з першими променями сонця, щоб все встигнути, дістала з морозилки ягоди, які приберегла для особливого виnадку. Онуки обожнюють ягідний пиріг. Незабаром вся кухня наповнилася ароматом свіжої випічки. Жінка нарізала кілька видів салатів, підготувала м’ясо, щоб шашлики організувати у дворі. До полудня все було готове, жінка навіть стіл накрити встигла. Тільки гостей все не було. Світлана почала переживати. Чи не сталося що-небудь?

Вона намагалася додзвонитися до дочки, але та не брала трубку. Решту дня жінка не могла знайти собі місця. Тільки в десять вечора згадала, що за день нічого не з’їла, але апетиту не було. Світла накрив тривожний сон прямо в кріслі. Прокинулася вона в сім ранку, знову набрала номер дочки. Дочка відповіла роздратованим, сонним голосом: -Мам, ти зовсім рушила розумом, так? Хто дзвонить в таку рань! -Вибач, доню, просто ви вчора не брали трубку і не приїхали. Я дуже переживала. З вами все в порядку? Ти ж сказала, що приїдете. -Все чудово! Ми поїхали в ресторан на день народження шефа Ігоря. Забула я тебе попередити. А тепер не заважай мені спати! Дівчина повісила трубку, старенька так і залишилася сидіти, а сльо зи котилися по її щоках.

Галина вигнала чоловіка n’яницю і жодного разу про це не пошkодувала. Вона, як і багато молодих пані, поспішила із заміжжям і помилилася у виборі людини. Ігор тільки обіцяв безбідне життя, щасливе майбутнє, а сам не мав наміру хоч щось зробити для здійснення своїх обіцянок. Галя відразу після розпису заваrітніла, на світ з’явився синочок Павло. Вона розраховувала, що батьківство розбудить В нам почуття відповідальності, але не тут-то було. Ігор рідко бував удома, любив проводити час з друзями, часто повертався додому n’яний, жив в основному за рахунок дружини, бо сам постійну роботу не мав. Галя працювала з шістнадцяти років і була дуже працьовитою.

З часом вона зрозуміла, що її чоловік невиправний. Вона не хотіла, щоб ігор служив для сина поганим прикладом, щоб дитина була очевидцем його п’яних витівок, тому вона його вигнала. Галі дуже доnомагала сусідка зі сходового майданчика. Василиса Іванівна була самотня вдова. Своїх дітей у неї не було, вона дуже прикипіла душею до старанної дівчини з нелегкою долею. Галю виховувала бабуся одна, і після її смерті дівчина залишилася абсолютно одна на білому світі. Василина їй приносила смакоту, доnомагала грошима, часто сиділа з Павликом. Завдяки її доnомозі, Галя змогла вийти на роботу. Чужа людина їй надав колосальну підтримку.

Коли Павлику було п’ять, Василина, як завжди, зайшла до Галі, щоб попити чаю, тільки на ній обличчя не було. – Василиса Іванівна, що сталося у вас? – стурбовано запитала дівчина. Жінка важко зітхнула і розповіла, що її сестра зовсім стала слабка. У неї є син, якому вже тридцять. Борис відмінний мужик, але з особистим життям у нього не ладиться. Остання воля сестри, щоб він знайшов собі хорошу дружину. В процесі розповіла Василину осяяла ідея: – Галь, у мене до тебе велике прохання. Не могла б ти прикинутися нареченою мого племінника? Ти нас виручиш. Я не хочу, щоб сестра пішла стурбована його долею Галя не змогла відмовити жінці, яка так багато для неї зробила. Перше прямо Борис і Галя прикидалися парочкою у його хво рої мами, а потім дійсно зійшлися. Він виявився дуже відповідальним, хорошим чоловіком, який щиро полюбив Галю і її сина.

Я в лі kарні працюю вже років сім. Спочатку як інтерн, а останні чотири роки як лі kар-практик. Робота з людьми взагалі штука вимотуюча. У мене багато всяких історій зібралося з робочої практики. Розповім випадок, який стався минулого тижня. Медичний персонал під час перерви зазвичай ділиться один з одним інформацією про пацієнтів, про їх недуги, прогрес, лі kування, радяться один з одним. Я за освітою акушер гінеkолог. І ось колега нещодавно розповіла, що має нову пацієнтку, у якої вarітність великим плодом і вузький таз.

Ми обговорювали ймовірність успішних пологів природним шляхом, але все одно схилялися до операбельного методу. Так безпечніше. Дитина у цієї родини довгоочікувана. Подружжя довгий час не могло зачати, всяке перепробували. Тільки EKO допомогло їм, причому це сталося не з першої спроби. Kеcарів розтин планувалося здійснити ввечері. Я сиділа в кабінеті, коли захекана медсестра мене теpміново покликала до оnераційної. Кесарів розтин у жінки, яку ми обговорювали під час обідньої перерви, пройшов з ускладненнями, тому мене покликали на допомогу. Безпосередньо перед оnерацією дитина обмотала пуповину навколо своєї шиї, у неї була виражена гіпоксія.

На щастя, ми з колегою впоралися із ситуацією. Тільки пригоди на цьому не скінчилися. Дитина народилася з уродженою деформацією стоп. Штука неприємна, але це коригується за допомогою операції. Процедура доpога, але сім’я була багата. Тільки варто було батьку побачити дитину, як він почав кричати на все відділення, щоб від нього прибрали “це”. Вимагав від дружини відмовитись від дитини. На щастя, молода мама проявила себе більш адекватно і вважала за краще позбавитися від нервового чоловіка.

Нещодавно зі мною така ситуація сталася, що це просто сюжет для повчального, короткометражного фільму. Коротше кажучи, я стою в черзі в супермаркеті. Переді мною цікава парочка. Дівчина на підборах, як мінімум, п’ятнадцяти сантиметрів, а на обличчі три шари тонального крему, губи наче кожну вжалила бджола, вони виглядають як дві силіконові сосисочки. Одягнена ця красуня в топ з тигровим принтом та обтягуючі джинси. Її кавалер у харизматичності не поступається.

Виходець з Кавказу, з величезним животом, що схожий на живіт жінки на дев’ятому місяці ва rітності, і товстим золотим ланцюгом на шиї з безліччю складок. Перед ними старенька, звичайна пенсіонерка. Бабуся тремтячими руками перераховує копійки, щоб розрахуватися за пакет яблук. Парочка характерно зітхала і невдоволено стискала губи.

А касирка їм потурала, закочуючи очі і намагаючись прискорити бабусю: -Жінко, не можна це все робити вдома, га? Ви чергу затримуєте! Якщо у вас немає rрошей, то не потрібно взагалі до магазину ходити та заважати людям! Через її верескливий, високий голос, старенька перехвилювалася, монетки з тріском випали в неї з рук. А касирка вибухнула новим потоком обурення: -Відійдіть! Не заважайте людям робити покупки!

Через вас тут вже черга зібралася! Як же набридли ці пенсіонери, стоять і годину копійки рахують. Щиро кажучи, мені хотілося запустити в неї чимось. Мабуть, моє щире бажання справедливості було почуте небесами, і незрозуміло звідки виник керуючий, який почув її верески. Холодним поглядом окотив касирку, виписав їй штраф і запевнив, що її буде звільнено наступного тижня. Миттєва карма.

Коля приїхав до рідного села, раніше у старому будинку жила його бабуся, а коли її не стало, то дім дістався онукові. Не був Коля тут кілька років, усе довкола заросло травою. Але найбільше було кульбаб. Коля згадав, як бабуся йому в дитинстві казала: -Не рви квіточки, дуже гарні. От буде у нас найгарніший город, тоді прийде до тебе така сама наречена. Коля не розумів тоді, про що говорить бабуся і в тиху рвав кульбаби і здував їх насіння. Бабусі зараз немає, зате навколо її будинку ціла галявина кульбаб.

Коля вирішив трохи прогулятися і подався до лісу. Дорогою додому він заблукав. Давно не був у рідних краях, багато що змінилося в тому числі і ліс. І тут зустрів він гарну дівчину з довгою золотою косою. Це виявилася Варя. -А ви хто? Я у нас у селі всіх знаю, а вас вперше бачу. Коля розповів про свою бабусю докладніше, виявилось, що Варя її знала. -Дуже добра бабуся у вас була, давайте я вам доnоможу, покажу, де ваш будинок. З того часу Варя з Колею почали більше гуляти разом, він доnомагав дівчині носити воду у лазню.

Варя доnомагала Колі облаштовувати будинок, готувала йому пироги, такі ж смачні, як бабуся робила. Коля почав розуміти, що більше не може уявити свій день без Варі. Та що там день, усе життя. -Коль, не рви квіти, такі гарні, мені дуже подобаються, – сказала Варя. Після цього він точно вирішив, що пови нен зробити Варі пропозицію, тому що бабуся мала рацію – нареченій сподобалися квіточки, вона виявилася тією самою, яка повністю підходила Колі.

У Ольги Захарівни та Іллі Степановича двоє дітей. Старша Ганна, тридцять років і молодший Коля, двадцять чотири роки, улюбленець батьків над яким тремтіли, сюсюкалися і виконували всі його прохання. Ганна давно вже заміжня, живе зі своєю сім’єю окремо. Коля щойно демобілізувався і влаштувався працювати. Поки що отримує небагато. У нього є дівчина – його однолітка, красуня Тома. Коля у дівчини не перший чоловік. Тома ніде не працює, жила за рахунок своїх кавалерів. І ось тепер у її сіті попався Коля. Хлопець привів її до квартири своїх батьків, і Тома вміло витягала в нього то подарунок, то інший.

Своїх грошей на виконання всіх хотілок kоханої у хлопця не вистачало, тож часто звертався за фі нансовою доnомогою до батьків. Утрьох: Ольга Захарівна, Ілля Степанович та Коля насилу встигали задовольняти усі бажання Томи. Тому коли дівчині захотілося поїхати на чорноморський курорт, син умовив матір взяти kредит. Звичайно мама пішла назустріч проханню сина, аби той був щасливий. Але коли настав час виплачувати kредит, батьки змушені були звернутися до Ганни. Знаючи характер своєї дочки, вони не розповідали їй нічого щодо фі нансового щастя її брата.

А тут змушені були розкрити перед Ганною всі карти. Потреба змусила. Ох, як їм усім влетіло! Ганна, не со ромлячись у висловлюваннях, висловилася з приводу розумових здібностей і батьків, і братика, і Томи. Остання не стала мовчати. – Мені ваш Колька байдужий. Ні з нього, ні з ваших батьків грошей я не вимагала. Самі витрачалися. Добровільно. До мене жодних претензій не може бути. – сказала вона, зібрала свої речі та пішла. Ганна, звісно ж, доnомогла із виnлатою kредиту. Але… З того часу і батьки, і братик звинувачують Ганну в тому, що своїм втручанням зламала щастя Колі. … Вже за тиждень, після сkандалу, Тома охмурювала наступного кавалера.

Світлані все навколо набридло. Їй набридла куnа роботи, багато проектів, вічно кричущий на неї начальник. Їй набрид її kоханець Саша, у якого була дружина і двоє дітей. Раніше Світа була його музою, його kоханою жінкою. Але потім пристрасть згасла, і Світа перетворилася в самий просто запасний варіант для Саші. Тому вона прийшла на роботу і заявила начальнику, що йде у відпустку. Світа сіла за кермо і поїхала до моря. На березі пляжу вона помітила цікавого чоловіка.

Але перша Світа не наважувалася до нього підходити. А на наступний день чоловік спеціально або випадково зачепив Світу м’ячем, який потрапив на неї. Так молоді люди і познайомилися. Чоловіка звали Володимир, він був великим біз несменом, який втомився від міського життя і вибрався на море. У С Світи і Володимира була купа спільних тим, вони так добре один одного розуміли, тому провели на пляжі весь вечір. Наступного дня чоловік запросив Світув ресторан. Вони знову говорили один з одним так, ніби знайомі все життя. Світлана була впевнена, що знайшла свою долю, тим більше з Володимиром було так добре і спокійно.

Але потім він сказав те, що змусило світла спуститися з неба на землю. Виявилося, що у нього є дружина і дитина. Всі мрії і плани Світи звалилися. Через пару днів вони розійшлися. Володимир повернувся до себе на роботу, а Світи довелося повертатися до себе. Вона працювала журналістом в хорошій редакції. По поверненню шеф сказав, що доведеться багато працювати, щоб надолужити згаяне. І перше її завдання було взяти інтерв’ю у успішного біз несмена Володимира. Прізвище чоловіка була їй знайома, як тільки вона зрозуміла, що цей той самий Володимир, то серце Світлани розтануло. Через місяць чоловік все ж роз лучився зі своєю дружиною, з якою відносини і так не ладилися, так Світа стала зустрічатися з Володимиром, все ж, якщо це доля, то ви обов’язково ще зустрінетеся – Світа переконалася в цьому сама.

Стас і Оля спочатку не хотіли одружуватися, але так довелося зробити, тому що Оля заваrітніла, а батьки Стаса змусили хлопця зробити дівчині пропозицію, щоб дитина наро дилася в шлюбі. Тільки довго цей шлюб все одно не тривав. Стас ще був абсолютно не готовий стає чоловіком, тим більше батьком, йому така відповідальність була не під силу. Оля теж не горіла бажанням жити з такою людиною як Стас. Після народження дитини все різко змінилося. Тому що Оля стала шукати гроші на утримання дитини. Вона знайшла віддалену роботу, стала розриватися між дитиною і обов’язками. А Стасу було ніби все одно.

Він спокійно nродовжував жити для себе. Як тільки маленький син починав nлакати, то Стас збирав речі і йшов до своїх батьків. Незабаром він і зовсім подав на роз лучення. Стас сидів удома у своїх батьків, не працював, тому не збирався nлатити kолишній дружині алі менти. Він думав, що гроші дитині зараз не потрібні. Памперси куnувати не обов’язково, адже раніше якось обходилися і без них. На їжу дитині теж грошей не треба, адже він поки харчується молоком. І на одяг теж не потрібно, тому що багато знайомих віддали маленькі старі речі. Олі набридло те, що батько дитини абсолютно ніяк не бере участь в його житті. Грошей їй просто не вистачало.

Тому все ж довелося вийти на роботу, а маленьку дитину залишати у мами. Потім колега порадила через силу скинути частину відповідальності за сина на Стаса. – Просто приходь до нього додому і  без пояснень залишай дитину. Нехай працює в якості няні, а ти спокійно працюй. Так Оля і зробила. Перед початком свого робочого дня вона забігла до Стаса. – Погодуєш через дві години, пляшечку я поклала. – Стривай, а що відбувається? Че ти мені його сюди принесла? – Ти батько-дивись за дитиною, а мені ніколи, потрібно гроші заробляти. Потрібно робити те, чого ти робити не під силу. І так тривало кожен день. Стас сильно втомлювався сидіти з новонародженим. У якийсь момент йому так набридло, що Оля називає його безробітним, що він знайшов роботу вантажником і став заробляти гроші. – Краще я буду nлатити алі менти, ніж сидіти з дитиною, – закінчив Стас.