У сім’ї чоловіка своєрідне ставлення до жінок. «Дружина має бути красивою та веселою», — часто каже чоловік. Сидить собі така гарна, тішить око і рішення самостійно не ухвалю є. Ось свекруха повністю вжилась у цю роль. Готує пиріжки, тішить усмішкою і з жодного приводу своєї думки не має. Мене ж виховували інакше. Мама з дитинства говорила, що жінка не повин на від будь-кого залежати. Тато теж вважав, що головне, те, чого хоче сама людина, не має значення, якої вона статі.
Загалом я й росла в такому ключі. Завжди була самостійною, навіть у молодших класах до школи ходила сама. Професію обрала також сама, і жодного разу не пошкодувала про свій вибір. Микиті , мого чоловіка, завжди подобалася моя самостійність. Я не дзвонила йому з дрібниць. Я й сама можу замінити лампочку, поміняти кран та винести сміття. Однак нещодавно з ним почали відбуватися якісь дивацтва. «Ти насамперед мати і дружина, а потім уже фахівець», — якось сказав чоловік. Я з подивом відповіла: «Пропонуєш мені сидіти вдома і в’язати. Вибач, це не для мене». Розмову зам’яли. Потім він якось сказав, що я надто багато часу приділяю своєму хобі. Стрілянина – це зовсім не жіноча справа. Моїм хобі мала б уже за ці роки стати сім’я. Пристойна жінка після роботи повин на бігти не в тир постріляти, а пиріжки пекти.
А стрілянина мене чудово розслаблює. Остаточно чоловік став дибки після того, як я оголосила про своє бажання піти вчитися водінню автомобіля. Він серйозно розлютився і сказав, що на дороrах навколо небезпечно і жінці там не місце. За кілька тижнів до розмови підключилася свекруха. Водіння машини не небезпечніше ходіння вулицею. Але чоловік і свекруха згуртувалися в єдиному пориві та пішли в лобову атаку. Але я навіть увійшла в азарт і вирішила будь-що-будь отримати права. Якщо ж чоловік і свекруха й надалі мені заважатимуть, я готова поставити питання руба! Або я і мої права, або вони та їхній домобудівний світ.
