Батькам Ксенії вже за п’ятдесят, а одружені вони зі шкільних років. Разом вони прожили все життя, виховали двох дочок і зараз виховують онуків. Ксенія нещодавно повернулася з деkретної відпустки, її син тільки почав ходити в садок, і незрозуміло, як вона справлялася без доnомоги мами. Син Ксюші два дні до обіду відвідував дитячий садок, а на третій день піднялася температура. Він провів два тижні вдома з бабусею, видужав, а потім повернувся до дитячого садка. Ксенія не уявляє, як працюючі мами обходяться без бабусі.
І це незважаючи на те, що її син рідко хво ріє на грип, а до трьох років перехво рів на кілька застудних захво рювань. Проводячи літо на дачі у бабусі з дідусем, Кирило бігав босоніж, купався в озері, рибалив з дідусем, стрибав під дощем і все це робив, жодного разу не чхнув . Нині він на ліkарняному у дитячому садку. -Ви з чоловіком залишили дитину з бабусею на все літо? – Здивувалася подруга. – Так. Бабуся любить своїх онуків і часто їх возить. Там була також восьмирічна дочка моєї сестри. Кирило був не один. …
Потім з’явилася така обставина… Навесні мій батько вразив сім’ю, завівши роман на роботі. Це наш батько, який все життя прожив із мамою; він не може купити собі шкарпетки і не знає, скільки цукру класти в чай, тому що це завжди робить мама. Для мами це – жах, kошмар та зра да! Я ходила до них із сестрою, і ми розмовляли то з одним, то з іншим, спочатку окремо, а потім разом. Мама зрештою зробила вибір пробачити татові і жити далі. Але їй було дуже важко. Протягом літа настрій батьків трохи покращав. Потім, як тільки Ксенія почала працювати, а Кирило пішов у дитячий садок, останній одразу ж захво рів, і бабуся знову виявилася перевантаженою онуком. Та весняна історія більше не згадувалася .