Весь трудовий тиждень я живу заради сім’ї та дітей. Я через брак часу можу не випити кави вранці, але приготувати сніданок, нагодувати і зібрати дітей до школи, потім прибратися на кухні — це святе. Потім біжу на роботу. Дорогою з роботи додому купую продукти, вдаюсь додому і відразу починаю готувати вечерю. Після того як нагодую дітей, перевіряю їх готовність до завтрашніх уроків, потім годую чоловіка, мій посуд. Стандартний будній день для працюючої матері. На вихідних я на розслабоні. Частину домашніх обов’язків бере на себе чоловік, а я, у час, що з’являється, розслабляюся. Зазвичай це полягає в тому, що влаштовую шопінг із подругами, або культпохід у кіно, або відтягуємось у кафе. Як вийде.
Але минулими вихідними подруги були зайняті своїми проблемами, а одна я не захотіла виходити з квартири. Вирішила розслабитись удома. Замовила собі піцу і замкнувшись у себе в кімнаті «хрумкала її в одне рило». Вже доїдала останній шматок, коли додому прийшов чоловік. Побачивши мене зі шматочком піци, запитав: — Діти її їли? — Діти ситі та задоволені. Ганяють м’яч у дворі. А це моя піца і нікому я її не віддам! – відрапортувала я. — Та ти свиня! — виплюнув чоловік, і грюкнув дверима нашої спальні. Я думала, що він так приколюється. Але ні.
Виявилося, що він всерйоз образився на мене і влаштував мені бойкот. Коли діти повернулися додому, чоловік розповів їм про піцу, і що я поскупилася і не поділилася з ними. Діти відреагували спокійно – ну з’їла та з’їла. На здоров’я. Але чоловік все одно не заспокоївся. Вже майже п’ять днів мене ігнорує. Таке враження, що маю трьох хлопчиків, а не двох. Ось як мені втягнути його в розмову і пояснити, що мама теж людина і має право побалувати себе смачненьким? Хоча б раз на кілька років!
