Ця історія почалася ще в шкільні роки. Тоді я зустрічалася зі своїм однокласником. З першого класу я полюбила його, але тільки в десятому класі він, нарешті, зізнався мені в коханні. Всі дівчата школи заздрили мені. В ті роки в мене була найкраща подруга. Ми з нею nродовжували спілкуватися навіть після школи, до тих пір, поки вона не стала двічі мамою. Загалом, одного разу близька подруга приходить до мене і каже, що бачила мого хлопця з іншою дівчиною, мовляв, вони трималися за руки і цілувалися. Я була настільки ображена на хлопця, що не хотіла його навіть слухати. Тоді ми і закінчили школу, я переїхала до столиці навчаться і вирішила для себе більше не відповідати на дзвінки kолишнього хлопця, а він і не дзвонив.
Після того виnадку минуло майже десять років. Зараз я працюю в хорошій фірмі, займаюся саморозвитком, присвячую багато часу зовнішності. Весь цей час я думала, що намагаюся заради себе, але насправді з’ясувалося, що я хотіла здаватися ідеальної при зустрічі з kолишнім. І ось ця зустріч відбулася. На зустрічі випускників зібралися всі однокласники, в тому числі і kолишній хлопець, подруга. За весь вечір я не звертала на нього уваги, і раніше я була ображена.
І ось після вечірки до мене підходить подруга, каже, що хоче відкрити душу (а вона п’яна була в мотлох). -Він тобі ніколи не зраджував, я набрехала, бо заздрила тобі і любила дуже, — якось вимовила вона. Знаєте, я це давно знала. Знала, що моя подруга невдячна обманщиця, знала про її підлий вчинок і навіть знала, що мій kолишній хлопець складається з нею у цивільному шлюбі. Вони не люблять один одного, терплять заради дітей і обидва нещасні. А я мегауспішная красуня, ось так! -Так вам і треба, — просто казала я пішла.