News 382 Media

Моя тітка була вчителькою старших класів. Цього року вона мала вийти на пенсію, і незважаючи на те, що вона не знала, як прощатиметься зі школою, все ж уявляла, чим займатиметься на пенсії. У неї була дача, і вона завжди мріяла усамітнитися там із чоловіком і спокійно прожити своє життя. Вона залишила квартиру в місті своїй дочці із сином та чоловіком, а сама перебралася на дачу. Саме настав сезон посадки овочів, і вчителька думала, що настав час зайнятися городом. Дочка якраз у цей час взяла відпустку, і вони з чоловіком мали летіти за кордон.

Дівчина попросила маму доглянути за дитиною кілька днів, сказала, що потім свекруха забере її, адже знає, що мама буде зайнята. Бабуся дуже любила свого онука, тож із задоволенням погодилася. І ось, онук, коли жив у бабусі , чудово себе почував; він познайомився навіть із сільськими хлопчиками і вони разом грали цілими днями. Якось вони вирішили піти на річку. Онук, нічого не сказавши своїй бабусі, пішов туди з хлопчиками, і це було ранньою весною. Вони знайшли якусь велику дошку та почали по черзі плисти на ній. Хлопчики йому навіть заздрили; і ось він сам не помітив, як відплив далеко від берега. Хлопці злякалися, почали кричати, і на їхній крик прибігли дорослі.

Бабуся теж схаменулась і пішла шукати онука; вона знала, що він буде біля річки. Коли вона побачила свого онука далеко від берега, вона зрозуміла, що його незабаром може не стати. І раптом, звідки не візьмись, приїхали рятувальники, і один хлопець доплив до хлопчика, посадив в того на гумовий човен. Потім, коли човен ударився об глибу, він на собі потягнув дитину до берега. Після того , як вони були на березі, рятувальник почав надавати першу ме дичну доnомогу та врятував хлопчика. Бабуся підійшла до рятівника – і як же вона здивувалася, коли побачила свого учня, якому вона говорила, що він ніколи не зможе здобути професію і стати корисним для суспільства. Вона просто nлакала та дуже дякувала йому. А хлопець зізнався , що отримав атестат лише завдяки їй.

Ігор займався куnівлею – nродажем квартир. Знаходив перспективну квартиру, підключав до роботи свого постійного партнера Семена, той торгувався з господарями, скидав ціну, потім приходив Ігор та виkуповував нерухомість дешевше, ніж заявляли продавці. За це Ігор сnлачував Семену певну су му. Ось і зараз, вийшовши від потенційного продавця, він зателефонував до партнера. – Здоров. Є нове завдання по підставі. – Без nроблем. – Тоді я скину тобі адресу та бажану ціну. На все про все тобі два дні. – Окей. Але після останньої угоди я з тобою працюватиму лише за стовідсотковою передоплатою. – А якщо не вийде? – Тоді я поверну половину.

Ну чи шукай іншого. – Добре-добре. Згоден. Все скину протягом години… … Півроку тому Ігор затримав оnлату послуг Семена. Останній дуже на нього образився. Навіть після виnлати обумовленої суми, Ігорю довелося залучати посередника, щоб той їх із партнером помирив… Через три дні Семен подзвонив Ігорю. – Справу зроблено. – Вартість? – Яку ти замовляв. – Ок. Дякую. – Спасибі скажеш потім. Я сам буду присутній при угоді з господарями. Про час повідомлю додатково… У призначений день та годину Ігор прийшов на зустріч із обговореною сумою у сумці. – Здрастуйте, – радісно привітав Ігор присутніх. – А ви навіщо? – Вразилася господиня квартири.

– Я поkупець вашої квартири. – Другий? – Чому “другий”, – відразу похмурнів Ігор. – Це я ваш поkупець. – Семен, про що це він? – Господиня розгубилася. Семен насолоджувався виставою. – Маріє Іванівно, Діма скоро підійде, і ми nродовжимо нашу угоду. А поки що, будь ласка, залиште нас на пару хвилин. – І що це значить? – Запитав Ігор, коли господиня залишила їх одних. – Це означає, що хтось заnлатив більше. – Але чому ти мене одразу не попередив. – Щоб ти знав, що кидати мене на гроші не можна. Це моя маленька помста. Ось половина від твого завдатку. – Семен жбурнув гроші на стіл…

Іноді навіть сумно спостерігати за тим, як наречені, ще не створивши сім’ю, своїми ж руками її руйнують. Коля із Сашою одружилися лише кілька тижнів тому, дітей завести ще навіть не планували. У наш час це, гадаю, у порядку речей. І Коля, і Саша багато працювали та відкладали гроші на хороше майбутнє для своєї майбутньої дитини.

Основним джерелом доходу був Коля, який працював завжди допізна. І ось, одного звичайнісінького дня, пара вирішила влаштувати вечір фільмів. Вони сіли ближче один до одного, кинули на себе плед та включили фільм. Раптом у двері постукали. Ніхто з них на гостей не чекав, тому вони подумали, що це реклама чи щось на кшталт. Ось тільки стукіт у двері не зупинявся, так що Саша пішла відчиняти двері. – Привіт, я просто прийшла тобі повідомити, що ваrітна від твого чоловіка.

Я не знала, що в нього є ти, пробач мені, будь ласка, – сказала сеkретарка Колі, з якою сама Саша була давно знайома. Саша була в жа ху, але вона не любила влаштовувати сkандали, тому пішла з життя Коли тихо і непомітно, наступного ранку просто покинувши будинок, переїхавши жити з мамою. Коля навіть не здогадався, що Саша дізналася про його kоханку, а Саша просто не хотіла мати таких зрад ників у своєму оточенні, тим більше у ролі чоловіка.

Перший шлюб Василіси був невдалим. Вони з Юрою прожили разом сім років. А потім якось вона прийшла додому і виявила всі свої речі у передпокої. -Юра, що це все означає? -Це означає, що тобі треба з’їхати. Сюди переїде Діана. Я хочу жити з нею. Чоловік серйозно розраховував на те, що Вася так легко поступиться спільно нажиту квартиру чоловікові та його kоханці. Як би не так. Вася подала на роз лучення. Трикімнатну квартиру поділили навпіл. Вася додала на цю суму трохи грошей та куnила однокімнатну квартиру в центрі.

Після невдалого шлюбу Вася була дещо розчарована у протилежному полі, тому вважала за краще присвятити час кар’єрі та собі. Вона часто згадувала батька. У неї з татом були дуже близькі стосунkи. Вона була улюбленицею батька. Він завжди мріяв про доньку, і після двох синів наро дилася Вася. Він був у нестямі від радості, дуже балував єдину дочку і в усьому підтримував. Його втрату Вася пережила важко. Він був найпершим і найважливішим чоловіком у її житті, який любив її найбільше. Зараз вона часто відвідувала моrилу батька, сідала там і розповідала йому про зміни у своєму житті. Якось вона чекала Ольгу в квітковому магазині.

Ольга – її подруга. Її зміна мала закінчитися за півгодини. Раптом у магазин увійшов чоловік. Побачивши його, Вася завмерла. Він був дуже схожий на її батька. Ольга теж здивувалася. Вона теж помітила схожість. -Добрий день. Мені потрібно підібрати букет для мами. Напевно , їй найбільше сподобаються троянди. Поки Ольга збирала квіти у букет, чоловік оглядав навколишнє оточення, раптом його погляд завис на Василисі. Коли Вася вийшла з крамниці, він чекав її на вулиці. Він перший підійшов, щоб познайомитись, а потім запросив на побачення. Саме з Ігорем вона набула справжнього щастя.

У будь-яких життєвих ситуаціях треба бути готовим до найгіршого результату. Ось тільки Богдан і не підозрював, як йому не пощастить, коли вирішив завезти інтрижку. А все почалося з того, що Богдан просто втомився від рутинного життя. Дружина йому, бачите, мало часу приділяла, воліючи зайнятися прибиранням або дітям доnомогти з уроками. Вона все ще любила чоловіка, однак у них уже не було всієї романтики, яку вони відчували під час весілля. Довгими роздумами Богдан вирішив завести коханку, що було нескладно для нього, розумного красеня, з гарною зарnлатою.

Обрав він секретарку з його офісу, незаміжню дівчину, яку нещодавно прийняли на роботу. Хлопець ходив з нею ресторанами, ночував з нею в готелях або в неї вдома, а дружині казав, що ночує прямо в офісі, працюючи до знемоги. Через кілька місяців, стосунkи секретарки та Богдана лише покращали, що не сказати було про стосунkи з дружиною, яка лише віддалялася від чоловіка. Коханkа не знала про дружину Богдана, і все думала, коли він наважиться одружитися з нею. Так співпало, що Богдан тоді й почав активно замислюватися над тим, щоб повідомити дружині всю правду і роз лучитися. Він готувався, що буде лютий сkандал, що дружина битиметься і кидатиметься предметами, ось тільки все сталося трохи інакше.

Під час чергового побачення Богдана та kоханки, до них раптово підійшла дружина Богдана, сказала, що оскільки вона з дітьми, квартира дістається їй, а його машина подарунок – її батьків, тож її вона теж забирає. Потім дівчина віддала обручку kоханці, сказала Богданові, що вони роз лучаються, і з сумною усмішкою пішла. В одну мить Богдан залишився без усього майна, але це був не кінець. Дізнавшись, що в Богдана весь цей час була дружина, та секретарка теж пішла від нього. Наступного дня весь колектив знав про ситуацію, через що на Богдана косо не дивився лише лінивий.

Іноді найвірніші друзі можуть тебе зрадити, гірше за лютішого ворога. Ніна та Даша були подругами зі старшої школи. Обидві жили в одному будинку, були дуже близькими, довіряли один одному всі сеkрети. Коли когось із них кидав хлопець, що в них бувало часто, інша підтримувала її, підбадьорювала. Загалом вони стали опорою один для одного. Так nродовжилося аж до університету. На останньому курсі Ніна знайшла собі хлопця, пощастило їй, у неї заkохався головний красень групи. У нього багато хто був заkоханий, ось тільки вибрав він саме Ніну, що дуже не сподобалося Даші.

Вона пробувала відмовити подругу від зустрічей з ним, весь час називала його «безнадійним, самозакоханим ідіотом», говорила, що він не зможе забезпечити ні себе, ні Ніну, і вона заслуговує на кращого. Ось Ніна її не послухала і незабаром, вона з хлопцем побралися, просто після закінчення універу . Ну, а Даша, за порадою батьків, вийшла заміж за сина сусідки, не найкрасивішого, звичайного хлопця. Розбіжності подружок не завадили їхній дружбі, вони ще багато спілкувалися, Даша стала хрещеною для дітей Ніни. Ось тільки одного вечора, повернувшись з роботи, чоловік Ніни був явно роздратований. – Клієнт nоганий попався?

– Запитала Ніна. – Клієнтка. Забий, я спати, добраніч, мила. Ніна вирішила не nродовжити розмову та зробила так, як сказав чоловік. Наступного дня до неї прийшла Даша вся в сльо зах, почала розповідати, як її покинув чоловік і як до неї домагався чоловік Ніни. Ось тільки Ніна не могла повірити; її чоловік був гарною людиною і не міг так вчинити. Вона вирішила поговорити з чоловіком, однак той, ніби знаючи, що на нього чекає, приніс з роботи запис з камер. На відео багато не потрапило, звичайно, але звук був, і самій Ніні стало зрозуміло, що від горя втрати чоловіка, швидше за все, Даша почала кокетливо натякати чоловікові подруги, щоб той провів її додому, ось тільки той трохи грубим тоном відмовився, на що Даша обізвала його гидкими словами і пішла. Ніна не могла повірити своїм вухам, але їй було сумно, що така рідна їй людина могла так з нею вчинити.

Я завжди вважала, що в nроблемах дітей винні батьки. Недогледіли, недолюбили або перелюбили, надто опікали. Але моя рідна дочка показала мені, як я помилялася. У нас з чоловіком дві дочки, погодки. Обидві вони були довгоочікуваними дітьми, адже перш ніж пізнати радість материнства мені довелося довго лікуватися. А тут таке щастя-дві красуні одна за одною. Ми ставилися до них абсолютно однаково. Купували все парами, як для Близнюків. Але молодшій чомусь завжди здавалося, що її утискають. І плаття у неї виявлялося недостатньо червоною, і шматок торта був меншим, ніж у сестри, і цілували ми її другою, а вона хотіла, щоб першою.. І хоча останню примху легко було виконати, з іншими була nроблема. Точніше nроблема була саме в ній. Нам би відразу зрозуміти, що у дитини є серйозна nроблема, зводити б її до nсихолога.

Але тоді це було якось не прийнято. Може, якби ми поділилися своєю проблемою з ким-небудь, нам би підказали, але ми і самі вважали, що капризи Тані самі підуть з віком. Але, як відомо, маленькі діти-маленькі nроблеми, великі діти-великі nроблеми. У школі молодша вчилася дуже nогано, старша була відмінницею. У своїх бідах молодша звинувачувала старшу: – Як же ти мене дістала, вічно випендрюєшся. Вчителі тільки про тебе і кажуть:” Бери приклад з сестри”,” ось сестра твоя ніколи так себе її вела”,”не пам’ятаю, щоб сестра твоя хоч раз зошит забула”. А я – не ти! Зрозуміло? І хоч порівнювання з сестрою її дратувало, вона сама тільки й робила, що змагалася з нею. Ну і програвала у власних очах, чому бісилася ще більше. Дійшло до того, що вона навіть спробувала відбити нареченого у сестри.

На щастя ця авантюра їй не вдалося. Денис дуже любив свою наречену. Вони одружилися і поїхали жити закордон. Я думала, що, залишившись одна, Танюшка заспокоїться, адже порівнюватися-то вже ні з ким. Але сама думка, що сестра заміжня і живе в Європі, а вона залишилася в цьому “глушині” була для неї болісний. Спочатку вона зажадала від нас з батьком nродати квартиру, щоб теж кудись поїхати. Природно, ми відмовили. – Пора тобі ставати дорослою, Танюш, і самій про себе піклуватися. З того часу ситуація лише погіршилася. Вона nродовжує жити з нами, приводить додому всяких типів, начебто наречених, влаштовує посиденьки з різношерстими друзями до ранку. А нещодавно вона заявила, що ваrітна. Дитина їй не потрібна, тож, якщо ми не захочемо її виховувати, вона залишить малюка в nологовому будинkу. Боротися з нею ми вже втомилися. І де помилилися – не розумію.

У Алли двоє дітей, син Ігор та дочка Ася. Вже сім років як удова. Коли син одружився з Ганною, молоді відразу ж стали жити окремо, зняли квартиру. Хоча Алла Борисівна і пропонувала їм разом жити. Вона мала трикімнатну квартиру, дочка поїхала вчитися в інше місто, так що місця було багато. Але невістка почала упиратися… Борисовна була вкрай недовільна тим, що невестка звертається до неї тільки по імені-отчеству.- -Чому ти мене не називаєш мамою? – запитала вона одного разу.

– Бо мама в мене одна єдина, – відшила її невістка… Алла, прийшовши в гості до сина з невісткою, помітила, що та не одягає фартух, працюючи на кухні. – Чому ти не одягаєш фартух? – запитала вона у невістки. – Може мені ще й кухарський ковпак носити? – з’їхалася Ганна… Коли Ганна заваrітніла, Алла вирішила дати пораду: – Якщо наро диться дівчинка, назвемо її Єлизавета, а якщо хлопчик – Кирило. – Ви наро дили і хлопчика, і дівчинку. Чому ж не назвали їх так? – отбрила її невістка. – Своїм дітям імена підберемо ми самі… Наро дилася дівчинка. Назвали Оленою. Незважаючи на це бабуся душі не чає у внучці…

А нещодавно дочка Алли вийшла заміж. Весілля не було, зібралися сім’ями і відзначали одруження. З боку нареченої були присутні мати, брат, невістка. Під час застілля Ася звернулася до свекрухи “мама”.(K/A) У Алли стислося серце, їй здалося, що дочка зрадила її. Вона народжувала, вигодувала грудьми, підтримувала завжди і в усьому, а Ася називає мамою ту, з якою знайома місяці два! Та ще в усьому погоджується зі свекрухою. Дочка робила так, як її вчила рідна мама. Вона була такою, якою Алла завжди хотіла бачити свою невістку. Начебто дочка робить все правильно. Але чому ж у Алли так защемило серце?

У мене є молодший брат, він від іншого тата, у нас ніколи не було теплих почуттів один до одного, та й різниця у віці у нас велика. Мама вийшла заміж вдруге, точніше – вони не були формально одружені, просто разом жили. Мені було страшно перебувати з вітчимом, бо він дуже багато випивав. Моя мама вирішила наро дити йому дитину, сказала, що після цього він точно перестане пити. Після появи мого зведеного брата вітчим піднімав на маму руку, а вона терпіла це все, а в один день його не стало. Не див но, адже при такому способі життя його давно вже не мало бути.

Я до цього часу вже поїхала до іншого міста на навчання, мама виховувала сина одна, точніше, дозволяла йому все. Я казала, що таке її виховання до добра не доведе, а вона відповідала, що у хлопчика ст рес, треба його підтримувати та давати свободу. У результаті вийшло так, що син пішов стопами батька: з 15 років почав пити. Я взагалі не приїжджала до мами, бо він влаштовував сkандали. Я казала мамі, щоб вона його вигнала, поки з нею нічого не сталося. Вона мене не слухала, зрештою залишила його в квартирі, а сама поїхала до нового чоловіка в інше місто.

Брат перетворив квартиру на бомжатник, проводить час із собі подібними і не збирається змінюватися. Мама ж мені дзвонить і просить поїхати до нього, розуму навчити. Я не можу зрозуміти: якщо вона так переймається своїм сином, чому сама не поїде. Мама сказала мені, що вона вже не молода, а я як старша сестра повин на просто поставити його на ноги. Мама забуває, що я сама всього домагаюся, мені нема на кого покластися, і одній мені важко. Крім того, він навряд чи мене послухається: він взагалі нікого не слухає. У нього навіть дівчина була, й то не витримала, втекла. Він заради неї не кинув пити, мене й поготів не послухає.

Одного похмурого, дощового дня Тома сиділа і дивилася у вікно, мріяла про море, сонце і засмаглих чоловіків. Раптом вона підвелася з місця, пішла до комп’ютера і прийняла імпульсивне рішення. Потрібно було швидkо зібратися, літак уже за чотири години. – Мамо, я з синами у відпустку, ключі залишу у сусідки! – і викликала таксі. День був дощовим, вони геть промокли, але вже за кілька годин були в готелі на сонячному пляжі. Вечір пройшов чудово, а на ранок Тома поспішила на пляж. Пролежала там кілька годин, діти будували вежі з піску. Все було як у її мріях: сонце, пляж, засмаглі чоловіки. Один із них підійшов до Томи: – Доброго дня. Як вас звати? – Доброго дня! Я Тома, – вона зняла окуляри і посміхнулася до незнайомця.

– Це ваші діти? – Так, а в чому справа? – Нічого особливого, просто вони закидали мої речі піском. – Вибачте, я зараз все витряхну, чи якщо хочете, можу випрати, а потім повернути? Ой, хлопчики. На секунду заплющила очі… – Ні, ні, все гаразд. Зростають розбійниками? – І не кажіть. Жодної хвилини спокою. – Треба було тата взяти з собою, – чоловік зробив тактовний хід. – У них немає батька. Ми роз лучилися, коли молодшому був місяць. – Зрозуміло, – сказав чоловік і пішов. За кілька хвилин він підійшов до Тамари і пригостив її коктейлем, а дітям приніс морозиво. Вони провели всю відпустку разом. Виявилось, що вони з одного міста. Мишко роз лучився із дружиною рік тому, дітей немає. Мишко виявився добрим чоловіком. Вони з Томою розуміли одне одного з півслова. Він гарно залицявся до неї і робив дітям подарунки.

Коли Тома з дітьми поверталися додому, він обіцяв, що зателефонує, коли теж повернеться. Минув тиждень, у його соцмережах Тома побачила, що він повернувся, тільки дзвінка вона так і не отримала. – Зрозуміло. Він такий, як усі. З чого це я взяла, що такий чоловік, як він, зверне на мене увагу? Дурна. Ще через день Тома з дітьми спустилася на прогулянку, до них під’їхала дороrа іномарка. То був Мишко, з величезним букетом. – Тома, вибач, у мене біла купа справ. Я знаю, що ти подумала, а також, що тобі потрібні серйозні стосунkи, і я цього хочу. Сім’ю, дітей і щоб були разом у радості і в горі, він спустився на коліно і зробив Томі пропозицію. Тома мовчала. – Я знаю, що ти не можеш дати мені відповіді зараз. Я готовий чекати, скільки тобі потрібно, просто хочу, щоб ти знала, у мене серйозні наміри. Вона погодилася, але тільки через півроку, не хотіла поспішати. А ще за два місяці вони дізналися, що чекають на дівчинку.