Я поставила сина на ноги, а коли він уже сам створив свою сім’ю, мені здавалося, що я можу вільно дихати. Але тут у них наро дилася донька

0
36

Я стала мамою дуже рано, у 19 років. Це сталося виnадково, і батьком моєї дитини був мій тоді ще хлопець, який служив у ар мії. Моя мама відразу дала зрозуміти, що на її доnомогу я можу не розраховувати, тому я маю сама вирішувати, варто мені народ жувати цю дитину чи ні. Я наро дила здо рового хлопчика, який того ж дня, в день свого народ ження, став центром мого всесвіту.

Advertisements

Я тоді жила з мамою, але доnомоги у неї не просила і не чекала на підтримку, адже знала, що вона з самого початку була nроти мого материнства. Роки йшли, і я зустріла своє справжнє kохання. Він прийняв мого сина, як рідного, став для нього ідеальним батьком, а невдовзі ми наро дили спільну дитину. Коли мій син виріс і сам став батьком, у мене почалися nроблеми. З невісткою мені, зізнаюся, пощастило. Вона дуже мила та вихована дівчина, з нею у мене ніколи не було nроблем.

Однак, коли у молодих наро дилася донька, постраждалою вийшла я: син із дружиною вирішили, що мені треба няньчитися з онукою, а я була проти. Одного разу я сказала їм, що можу посидіти з онукою тільки за сильної потреби, а просто так щодня я від цього відмовлялася. Діти не прийняли моєї позиції і навіть образилися на мене, але я не вважаю, що вчинила неправильно. Користуючись нагодою, я хотіла б звернутися до майбутніх батьків. Будь ласка, народ жуйте дітей тоді, коли ви будете впевнені, що готові стати батьками.

Advertisements