Аня почула, як зашуміла на кухні вода, задзвеніли тарілки та ложки. Це було дивно. Аня закрила ноутбук і прислухалася, чи не здалося? Ні, не здалося. На кухні виразно мився посуд. І мив її Сашко. Явище взагалі дуже незвичайне, а у світлі останніх подій, так і зовсім неймовірне. Хоча, можливо, якраз навпаки… З останньої їхньої сварkи минуло близько тижня і Аня тримала обіцянку, сказану нею в rніві. А це було неnросто. Якось так повелося в їх сім’ї кілька років тому, ще з весілля, що практично всі справи по дому лежать на Ані. На той момент вона не працювала і із задоволенням поринула в побут. Натирала до блиску дзеркала та прозорі скельця, укладала в шафах рівними чарками постільна білизна та рушники, готувала до приходу чоловіка тридцять три страви та компот.
У той час жодна, навіть найвибагливіша ревізія, не знайшла б у Ані в квартирі жодної порошинки. А згодом вона вийшла на роботу. Аня поверталася додому години на дві-три раніше, ніж Сашко і весь цей час вона витрачала на те, щоб підтримувати в чистоті та затишку їхнє сімейне гніздечко. До приходу Саші в неї була готова вечеря, протерта підлога, випрасувана білизна і перероблена ще купа всяких домашніх справ. Про те, що не треба прибирати у квартирі без чоловіка, мама говорила Ані завжди. — Чистота і порядок будуть прийматися ним як само собою зрозуміле, що існує, як факт, — наставляла дочка Таїсія Павлівна, — І всі розповіді про те, скільки ти переро била і як втомилася ніхто не сприйме всерйоз.
Не треба так. Прийшла з роботи – відпочинь. Чоловік на поріг і ти, як бджілка, крутися. Вся в турботах, у справах. Але Аня з маминих порад тільки сміялася. Те, про що говорила Таїсія Павлівна, вона зрозуміла набаrато пізніше. Коли помічала невдо волення чоловіка. Все частіше виникали ро змови, що він пізно приїжджає додому, більше вто млюється. А Аня сидить собі перед телевізором, каналами клацає. Адже могла б і nідробіток якусь знайти, ділом зайнятися. Така постановка питання Аню об ражала. Вона довго жартувала та уникала конфлікту. Але кілька днів тому, коли Сашко в черговий раз їдко запитав чи серіали вона встигла переглянути, поки він працює, Аня не стрималася. — А що в квартирі чисто та приготовлену вечерю ти не помічаєш? А на це потрібен час і я теж вт омлююся, підтримуючи порядок, – спробувала пояснити вона чоловікові.
– Приходжу і роблю це після роботи. — Та що тут робити? — Засміявся Сашко, — Тут же прибирати нічого. Хто тобі тут смітить, коли нас цілими днями вдома нема? Розкажеш теж, втомлюється вона… — Добре. Якщо ніхто не смітить, значить і прибирати я нічого не буду. Домовились? Сашко лише знизав плечима і поринув у перегляд новин в інтернеті. За кілька днів квартира вже не виглядала так затишно. Бруд та розлучення у ванній кімнаті, речі валяються по кутах, пил на полицях, якесь сміття під ногами, гора немитого посуду на кухні.
Аня виконувала свою обіцянку, хоч це давалося їй не просто. Єдине, що вона робила, готувала. Мовчки накривала на стіл до приходу Сашка і йшла до іншої кімнати, щоб не nосваритися остаточно. Сашко мовчав. Було видно, що наступний розгардіяш у квартирі йому не подобається, але й визнавати, що був не правий, він не поспішав. Ось і цього вечора, Саша мовчки допив чай із сирниками і хотів було відчинити двері до сусідньої кімнати, де ледве чутно клацала мишкою Аня, але передумав. Постояв на місці, оглядаючи навколишнє безладдя, і рішуче пішов на кухню.
Зашуміла вода, брязнув посуд. Двері кімнати тихо відчинилися. Аня, постоявши в нерішучості посередині квартири, почала збирати розкидані речі. Сашко, закінчивши з посудом, мовчки дістав пилосос. Не говорячи один одному ні слова, лише зрідка обмінюючись короткими поглядами, Аня з Сашком досить швидко навели в квартирі порядок. Зіткнувшись зрештою у вузькому коридорі, вони, не в змозі більше стримуватися, одночасно розреготалися. Світ було відновлено. Аня, звичайно ж, вибачила Сашка. Тільки з того часу вона слідує пораді мами і намагається не займатися домашніми справами, коли чоловіка немає вдома. Хто знає, може в цьому і є певний сенс.
