У якийсь момент мене постійно переслідували невдачі, буквально на кожному кроці. Я п’ять років домагався посади керуючого на роботі, а тут через помилку колеги мене знизили. Біда в тому, що осkаржити не можна, шеф якогось чорта уперся. Дівчина мене кинула, сказала, що я занадто білявий для неї. Що це взагалі означає? Як можна бути занадто білявим? Мене виселили з квартири, і я опинився в кімнаті в гуртожитку, зламав свій телефон, зіпсував улюблену футболку, втратив гаманець. Неприємностей було так багато, що врешті-решт я навіть перестав засмучуватися. На мене хтось пролив каву в кафе? Ну, очікувано. Але в цілому ситуація дуже гнітила. Якось мені друг каже: – Слухай, тобі ж гроші потрібні, так? Відправ своє резюме в ту фірму, де Олег працює. -З цього нічого не вийде — понуро відповідаю я. – З чого ти взяв? – Коль, ти не помітив, що у мене смуга невезіння? Я навіть в магазин за хлібом нормально сходити не можу, вчора, коли повертався, птах прямо мені на хліб….
– Я зрозумів! Не nродовжуй! Ну так це не безнадійно… І прямо на цих словах мені на голову впав якийсь мокрий рушник, піднімаю погляд вгору, а там жінка кричить з п’ятого поверху: – Вибачте, білизну просто розвішую! Я знизав плечима: – Бачиш, так? – Ну я ж кажу, це не безнадійно. Я знаю одного шамана, він таке лікує. Я розсміявся йому в обличчя, сказав щось типу: – Ну ти і маячню несеш… І пішов додому. А через день стояв перед дверима цього шамана. Бо коли сусідка зверху затопила мені кімнату, а двірник уда рив мітлою по обличчю, терпець урвався. Заходжу в квартиру, а там темно, хоч око виколи. Тільки одна лампа горить червоним світлом. Відкрив мені якийсь хлопчина років чотирнадцяти: – Ти до баті, так? – До шамана… Мені самому хотілося над собою сміятися. До чого я докотився? Хлопчина мене проводив в кімнату, де в позі лотоса сидів лисий мужик. Коли він мене побачив, відразу натягнув рясу, щоб приховати тільняшку під нею. Ентузіазм мій стрімко котився в безодню.
Хлопець закрив двері і пішов. Ми з мужиком залишилися одні, а він так і сидів в позі лотоса з закритими очима. – Ем, здрастуйте, я, коротше… Мені друг сказав, що ви… – Тихо! Я говорю з духами! – Шанель або Діор? – не витримав я. А мужик розплющив очі і невдоволено втупився на мене: – Всі твої невдачі через твій цинізм! Тобі треба перестати нести дурні жарти і їсти гарбуз кожен день, а ще класти шматок гарбуза під подушку. – Ви пропонуєте мені просто мовчати? – Не жар тувати тупі жарти. – Це одне і теж… Я хвилин п’ять просто часто моргав. – А тепер іди! Я все сказав. Я планував підписати в пам’ятіцей епізод, як найдивніший епізод життя і благополучно забути, але приклався лобом об косяк. Після уда ру був готовий не те, що гарбуз, а навіть волосся і ікру жаби їсти, щоб це все припинилося. Смішно, але я реально став їсти гарбуз, спати з гарбузом і частіше мовчати. Мене дивувало не те, що я на це пішов, а те, що все стало налагоджуватися. Я вже було повірив у магію. Низка невдач припинилася, мені навіть посаду повернули. Я вже хотів відправитися до цього Шамана з п’ятьма кілограмами гарбуза, щоб віддячити. А тут Коля якось напився і зі сміхом мені зізнався, що ніякого шамана немає, він свого двоюрідного дядька умовив, щоб просто наді мною пожар тувати… Мій світ звалився. Як далі жити? Я нічого в цьому світі не розумію.
