News 382 Media

Три роки тому я влаштувався на роботу. Поруч зі мною всі ці три роки сидить моя колега. Взагалі, коли таке відбувається, коли жінка і чоловік сидять поруч кожен день вісім годин протягом трьох років, і особливо, коли у них багато спільного, у них або зав’язується роман, або вони стають kоханцями. Але це не наш з Ксюхою випадок. Ми подружилися. Разом пройшли через всі етапи дружних відносин. Спочатку ненавиділи один одного, потім зрозуміли, що можемо спілкуватися нормально, адже у нас багато спільних інтересів, потім подружилися. За весь цей час і всі ці труднощі я навчився зрозуміти її настрій, виявляти, що щось трапилося, навіть якщо вона приховує це. І ось сьогодні був саме такий день. Вона прийшла на роботу. Начебто не сумна, в настрої немає негативу, але, здається, щось її турбує.

Кажу їй: — Що мовчимо? Розкажи, що трапилося? Я бачу, що тебе щось турбує. — Ні. Можливо. Ну блін, таке сталося, я не знаю, як вчинити, щоб було правильніше. — Давай, розповідай. Якщо зможу, обов’язково допоможу. І вона розповіла мені таку історію. — У мене є одна подруга, Даша. Ми знаємо один одного з дитинства. Через таке з нею пройшли. Ми в один рік зіграли весілля, і разом наро дили. Так вийшло, що і наші чоловіки — друзі дитинства. Вони опора один для одного, між ними не можуть бути зра ди або підстави. Вони дружать прямо справжньою чоловічою дружбою. І ось минулого тижня був ювілей одного з друзів наших чоловіків. Ми всі разом поїхали на його дачу. Були запрошені й інші гості. Все було на вищому рівні, і дача шикарна. Було багато алкоrолю, ми випивали, танцювали. Я в один момент вийшла на свіже повітря і почула звуки, які лунали з-за альтанки. Підійшла ближче і побачила свою подругу з чоловіком.

Я тут же втекла звідти. Весь вечір не змогла прийти в себе, адже подруга через якийсь час повернулася і стала танцювати зі своїм чоловіком, обіймати його, як ні в чому не бувало. Вона зрадила чоловіка, але так природно поводилася, як ніби це не вперше. — Та ладно тобі, з ким не буває. Це її життя, сама знає, що робить. У чому твоя проблема? — Проблема в тому, що я секрети зберігати не можу. Я балакуча. Думаю, потрібно розповісти комусь із них. Поговорити з подругою? — Ні, це найгірший варіант. Вона подумає, що ти заздриш їй. — Тоді розповісти її чоловікові? Ні. Не можу зруй нувати їх сім’ю. Може своєму розповісти? Порадь, що мені робити? Як буде правильніше? Я не зміг допомогти подрузі, адже ситуація складна. Як не ходи, думаю, буде провал. Але знаючи балакучість подруги, розумію, що скандал неминучий.

На старості років Поліна опинилася в складній ситуації. У неї свого житла не було, тому вона жила з донькою та її чоловіком. Вона продала свою квартиру, щоб допомогти родині дочки з грошима. Обидва багато працювали, рідко бували вдома. Коли Катя народила, вона лише півроку в декреті просиділа, одразу вийшла на роботу. Залишила на бабусю маленького Івана. Хлопчик був слабкий, часто хво рів. Жінці доводилося нелегко. Але її праця окупалася відповідною любов’ю хлопчика, він до бабусі був дуже прив’язаний. Вона водила його гуляти, читала йому казки, купала, годувала, одягала. У перший клас вона його теж повела одна. Коли Іван пішов в дитячий сад, обстановка в сім’ї загострилася.

Дмитро завів коханку. Дружина навіть не підозрювала про його стра сті, а він думав про розлу чення. Він не хотів зізнаватися, що сам зрадив, тому вирішив зробити винною тещу. Він і раніше її кілька недолюблював, тому це було хорошим варіантом. Він став до Поліні постійно чіnлятися. Насідав на вуха дружини, що вона стара, забудькувата, мовляв, від неї вдома тільки проблеми. З часом дочка почала до нього прислухатися. Поліні було дуже nрикро, що рідна дочка її не захищає. Він стільки капав на мізки дружині, що вона вирішила купити матері окремий будинок в селі, щоб вона з’їхала. До того часу Діма зовсім знаха бнів, став водити додому kоханку, коли вдома не було дружини.

В основному Іван тоді спав, але один раз він підслухав розмову батька з kоханкою. Вони говорили про те, що вона вагітна, і він скоро планує піти від дружини. Нарешті, донька купила Поліні Григорівні будинок в селі. Організували застілля, щоб відсвяткувати. Прийшли тільки найближчі люди. Поліні було не дуже радісно, адже доведеться жити окремо від онука. Сусідка маленького Івана погладила по голові. -Рости швидше, щоб зміг сам до бабусі приїжджати,- посміхнулася сусідка. — Я не хочу,- вигукнув хлопчик. Всі здивовано на нього подивилися. Адже він любив бабусю більше всіх. -Я не буду до неї приїжджати, а до неї відразу переїду жити! Папа зрадник. Я не хочу з ним жити. Він іншу тітку обіймав, і вона чекає від нього дитину. Мама нічим не краще, вона бабусю ображала! Мені тільки речі зібрати потрібно…

Я багато разів чула історії про розлу чення, через якийсь час після весілля пара розлу чилася, з якої причини, була зра да чи ні. Але таких історій я чула вперше. — Ніяких труднощів не представляє розлу чення сьогодні, — говорить одна з жінок, — пішов, написав заяву, і все. Вільний через кілька тижнів. — Та ні, яка причина? Хто зараз заморочується з цього приводу? Там таке пишуть, — відповіла друга. Я їхала в маршрутці і підслуховувала їх розмову. Ні те, щоб мені були такі цікаві їхні плітки, але ми в маршрутці були втрьох, а вони дуже голосно говорили. Їм було, напевно, по сорок років з хвостиком. Одна виглядала трохи краще, доглянута, струнка, шатенка.

Інша товстенька, руда. — Знаєш, що розповіла мені вчора колега? У якійсь арабській країні, не пам’ятаю саме де, одна пара влаштовувала весілля. Невістка вибрала пісню, під яку вони з нареченим танцюватимуть перший танець. Слова пісні звучали приблизно так: «Я тебе люблю, мій ослик». Це була якась жартівлива пісня, але, звичайно, нареченому не сподобалося. Він попросив у невістки вибрати іншу пісню, адже її родичі і друзі неправильно зрозуміють, він зганьбиться. Але наречена була налаштована рішуче. — І? Вони все ж під цю пісню потанцювали? -Ні. Під час весілля, коли ця пісня включилася, наречений вийшов на сцену і тричі покричав: «я розлу чаюся з тобою!». Весілля зупинили, вони розлучилися. — Так, це звичайно феєрична історія, але такі я чула. Ти ось мою історію послухай. — Ну ка?

— Один мужик ненавидів детективи. Ні фільми не дивився, ні книги не читав, і не терпів, коли хтось поруч говорив або згадав про них. Так от. Він одружився на одній дівчині, яка, як виявилося пізніше, обожнювала детективи. Вона щоночі перед сном читала їх і через це не приділяла уваги чоловікові. Чоловік вирішив виправити ситуацію і також помститися дружині. Він на сороковій сторінці кожної нової книги писав ім’я злочинця. Дружина раз розлютилася, два розлютилася, але після третьої книги подала на розлучення. Суддя теж виявився любителем детективів, в документах перед рядком «причина розлучення» написав «неповагу до інтересів дружини». Після цієї історії жінки вийшли, на жаль. А мені було цікаво, які ще цікаві історії про розлучення вони знають…

Роман часто відвідував кохану маму, привозив їй продуктів. Хлопець для неї нічого шкодував. — Синулю, у мене ж на городі все є. Ти краще про сім’ю задумайся, рідний мій. Була у Роми кохана. Все в них було добре, доки дівчина не пішла до його друга. З того часу Рома втратив довіру до людей. З головою пішов у кар’єру. Зараз він має свій бізнес, житло придбав. Якось мама попросила Рому купити хліб. Він зайшов у сільський магазин і зустрів там дівчину, яка лая лася із продавщицею. — Ви ж обіцяли мені, що скоро завезете дитяче харчування. Чим мені синочка годувати? — махаючи руками, kричала вона, стоячи біля каси. Продавщиця виправдовувалася у відповідь.

Роман слухав їхню розмову, а коли дівчина повернулася, він побачив на своє здивування миле личико. Ось прийшла черга Романа. – Мені, будь ласка, один хліб. Вибачте, це не моя річ, але чому дитяче харчування не привезли? — Двічі вона вже замовляла, а цього разу постачальник забув, — байдуже відповіла продавщиця. – А чоловік не може привезти? – Роман явно зацікавився дівчиною. — Немає у неї чоловіка, вона у тітки живе. А чому ви цікавитеся? — Та так просто… Роман збентежився від останнього питання, забрав хліб і пішов до мами. — Мамо, у нас нова сусідка з’явилася? — Ти про племінницю Валі? — Напевно, я її в магазині зустрів щойно. — Так, точно вона. Зустрічалася з негідником. Він її ваrітну покинув. Дівчина розумна, освічена.

Нічого знайде ще своє щастя. Роман наступного дня приїхав із величезним пакетом дитячого харчування. Просив маму передати все цій дівчині. Вони сіли вечеряти, як у двері хтось постукав. Це була та сама дівчина, вона прийшла подякувати хлопцю. — Що ви, я нічого такого не зробив. Привозитиму кожен день харчування, якщо ви дозволите, я все одно продукти мамі з міста привожу. Вони всі разом сіли за стіл і душевно поговорили того вечора. Дівчина відчула себе рідною у цьому колі. Роме раптом захотілося обійняти її. Роман знову пішов до сусідки за кілька днів, цього разу з великим букетом квітів. Галя вийшла до нього. Таких блискучих очей давно ніхто в цьому селі не бачив.

-Не можна йому зараз одружитися! Я проти, рано йому зараз створювати сім’ю. Одружується і все закине. -Хлопцеві вже двадцять дев’ять, чому рано? Робота є, квартира є. Вже більше години вона вислуховувала свою сестру, після того, як племінник сказав батькам про своє рішення. -Іра, вистачить, будеш продовжувати, ти і сина, втратиш. Він у тебе з характером. Сестра Іра нагадала, який вона зварила суп, коли прийшли її сватати. Але батьки Ігоря ні слова не сказали про її супчик. Не можна судити про людину, не знаючи її, адже вона невістку не бачила. Іра народила Колю пізно, коли їй вже було тридцять дев’ять. Вона пішла з роботи, присвятивши себе синові.

Вона мало не до п’ятнадцяти років водила сина за руку в школу, поки син не поговорив з батьком і отримав добро пересуватися самостійно. Коля закінчив школу, потім вступив до вузу, а на третьому курсі відкрив офіс, який займався програмним забезпеченням. У нього не було ні з ким серйозних стосунків, поки він зустрів Лену. Вони познайомилися з нею в kлініці, коли захво рів його кіт. Лена працювала ветеринаром у своїй kлініці, куди він привіз свого кота. Вона теж була єдиною і пізньою дитиною в сім’ї. І Леніна мама теж дуже переживала за дочку. Адже Олена була пізньою і довгоочікуваною дитиною. Оленка народилася недоношена і слабенька. Скільки сил і терпіння їй треба було, щоб виростити дочку.

Але знаючи свою дочку, вона була впевнена, що Олена не закохалася в першого зустрічного. На весіллі батьків посадили за стіл, спочатку жінки спілкувалися насторожено і ввічливо. Зате батьки вже обговорювали спільний відпочинок і риболовлю. Виявилося, що у них багато спільних інтересів. Бачачи, наскільки щасливі їхні діти, Іра зняла свою маску гордої і неприступною свекрухи, запропонувала мамі Лени прогулятися і подихати свіжим повітрям. Вона зрозуміла, що заради сина готова на все, навіть переступити через свої примхи і принципи. Та й Олена була гарною дівчиною, раз її Коля полюбив її. -Може сьогодні їм повідомимо новину? — запитав Коля. -Ні, давай залишимо на потім. Запросимо їх до себе в гості і скажемо. Думаю, вони дуже зрадіють онуку.

У сім’ї їх було троє: Олег, молодша сестричка і братик. Олег вступив до інституту, брат Стьопа пішов в училище, а Олена вийшла заміж вже після закінчення школи і наро дила сина. Батьки витрачали всі свої гроші на дочку, стипендії Олега вистачало тільки на проїзд. Вибратися з цієї ситуації хлопцю допоміг декан. Він виділив йому місце в гуртожитку. Олег закінчив інститут, в батьківській квартирі не було місця для нього. Так він і залишився в місті, знайшов собі роботу. Батьків він відвідував щотижня. Їздив до них з величезними пакетами. З дружиною Олег познайомився, коли купував кімнатку. Наталя продавала її, бо батьки подарували їй квартиру.

Вони почали разом жити в ній. Олега підвищили на роботі. Спочатку невістка разом з чоловіком відвідувала його рідню, але незабаром припинила ці зустрічі. — Вибач, дорогий, але я не хочу дивитися на те, як вони трясуть з тебе гроші, — заявила якось дівчина і, на жаль, була права. Наталя була в положенні, подружжя взяло квартиру в іnотеку, тому що місця не вистачало. Виявилося, що народиться не одна дитина, а двійня. Грошей потрібно було багато, Олега знову підвищили. Ось тільки він продовжував їздити до батьків з пакетами в руках. А вони навіть іграшку не подарували двійнятам Олега. — Олег, так не можна, ми утримуємо трьох дітей, нам самим гроші потрібні. Постарайся витрачати гроші економніше, а то нам зовсім нічого не залишиться.

— Наташ, ми ж не бідуємо! — Добре, тоді давай наступного разу ти поїдеш до родичів з порожніми руками і попросиш грошей у борг. Ось побачиш, що вони відмовлять! — тоді ти і зрозумієш цінність твоїх вчинків. Олег переступив поріг, а родичі почали вимагати з нього щось. Мама таблетки, брат ковбасу, сестра телефон… Олег не міг повірити своїм очам. Дійсно, дружина була права … їм потрібен не він, а його гроші. Він грюкнув дверима і пішов. Хлопець зайшов за хлібом і побачив, що на карті залишилася велика сума. Все тому, що він не витратив їх на «рідних». Олег зайшов в ювелірний магазин і купив красиве золоте кільце для своєї дружини. Чоловік припинив спілкування зі своєю сім’єю. Вони безперервно дзвонили йому і вимагали грошей, а він просто не відповідав їм.

Поліна була розумницею і красунею, у всьому підтримувала свого чоловіка, працювала, приходила додому після тяжкого робочого дня і прибирала, готувала їжу, в той час як чоловік Сергій взагалі не допомагав їй. Дружина ніколи не сkаржилася чоловікові, казала, що той і так втомлюється на роботі, тому вона і не хоче грузити його вдома. І ось одного разу за хорошу роботу Риту вирішили відправити у відрядження, вона спочатку вирішила поговорити з чоловіком, запитати, чи можна поїхати на тиждень чи ні. Прийшла додому, сказала чоловікові, що її хочуть відправити на відрядження, але він як-то навіть зрадів, сказав, що вона може поїхати спокійно.

Поліна поїхала, але вийшло так, що вона повернулася додому через декілька днів, так як завершила роботу раніше передбачуваного терміну. Вона повернулася і в дверях зіткнулась зі своєю сусідкою, яка виходила з дому, kоханці почали говорити, що вона все неправильно зрозуміла, що насправді нічого не було. Поліна виставила за двері сусідку, вирішила поїхати до своєї сестри, щоб поділитися тим, що її турбувало, вона розповіла все своїй сестрі, чоловік сестри теж там був, він сказав, що чоловіки не цінують те, що мають, і сказав, що він ніколи не зміниться. Сестра порадила сходити до церкви, вона пішла помолилася, попросила у Бога знак, і, щоб її муkи завершилися.

На ранок, їй стало набагато легше, вона вирішила поїхати додому, вигнати чоловіка і раз вестися з ним. Поїхала вона на метро, і щоб їй не було так нудно, почала розв’язувати кросворди. Вона все вирішила, але ось на одне питання не знала відповіді, і їй підказав відповідь один чоловік. Вона подивилася на нього, він був дуже приємним і симпатичним. Повернувшись додому, насилу вигнала чоловіка, потім вийшла на вулицю за продуктами, побачила цього ж чоловіка, який допоміг їй. Вона не могла повірити, що він відстежив її, і ось так вони познайомилися ближче, а зараз вже виховують дітей і живуть в любові та злагоді.

Сергій міцно закохався у сільську дівчину. Катя виросла справжньою красунею, за нею багато хто доглядав. Каті було з кого вибирати, вона будувала з себя неприступну принцесу, ніяких шансів не давала Сергію. А адже він півроку за нею доглядав, квіти дарував, чекав біля будинку, проводжав після роботи. Раптом стало відомо, що Катя зі своїми батьками вирішила переїхати в місто назавжди.

Тоді він був готовий їхати слідом, надто був закоханий у неї. Однак, Катя не давала йому ніяких надій, що його зусилля увінчаються успіхом. Катя не була в селі майже сім місяців, і раптом вона приїхала до бабусі. І на подив стала питати про Сергія. Тоді Лариса, сестра Сергія, поспішила повідомити йому новину про переїзд, на подив отримала досить холодну відповідь. -Катря в село повернулася! Ти до неї поїдеш? — дошкуляла хлопця сестра.

-Ні. -Чому? Це ж твоя Катька! Що змінилося? Вона сама про тебе питала. Уявляєш? Брат спокійно подивився на Ларису. -Все змінилося, ти скоро все дізнаєшся, не поспішай. А ввечері вона помітила, що брат нову сорочку надів і пішов кудись. Вона вирішила, що він пішов до Каті, і вирішила за ним простежити. Пішов він зовсім не в бік будинку бабусі Каті, стояв біля поля. Раптом до нього підійшла дівчина в білому платті, вона кинулася до нього в обійми. Лариса стала випадковим свідком того, як брат зробив цій дівчині пропозицію. Вона дуже здивувалася і зраділа.

Костянтин сприйняв всерйоз слова дружини тільки тоді, коли опинився на її місці. Раніше мати йшла ще до його приходу, але зараз він сидів вдома, бо був у відпустці, часто доводилося зустрічатися з матір’ю. Кожен день після п’ятої вечора Мирослава Андріївна приходила до них додому та проводила щоденну ревізію. А по вихідних іноді по два рази в день. У неї були ключі від квартири, тому вона ніколи не попереджала і не питала дозволу. Невістку вона сильно недолюблювала, тому готування було основним предметом для перевірок. Мирослава Андріївна дозволяла собі не тільки перевіряти приготоване, але і викидати неугодні їй продукти. Олена намагалася кожен день затримувати як можна довше на роботі, щоб не стикатися зайвий раз зі свекрухою.

Незабаром Костянтин втомився від такого стану справ. Мати знову порпалася в холодильнику і обурювалася: -Хіба це борщ? Хто так готує?! Там навіть м’яса нормального немає! Твоя Олена не господиня зовсім. Не можна так чоловіка годувати. Костянтин не витримав. -Мама, мене все влаштовує. Ми з Оленою не любимо багато м’яса, тому я спеціально прошу її туди багато його не класти. Годі лізти у наші каструлі. Мирослава Андріївна осудливо стулила губи. -Ось як ти заспівав! А адже сам за два роки сімейного життя схуд на десять кілограмів! Дружина поrано стежить за тобою. Хто повинен піклуватися про тебе, якщо не дружина? Мати! А ти не цінуєш…

-Мамо, я просто позбувся зайвої ваги. Хто сказав, що зайва вага — це добре? Як ти зрозуміти не можеш, що твоє постійне втручання вже поперек горла стоїть. Навіщо ти вчора цілий пакет продуктів викинула? Ми ж за них гроші платимо. Мирослава Андріївна похмуро подивилася на сина. -Це на продукти були, а суцільна хімія! -Мама, поверни ключі від квартири. З-за тебе Олена кожен день пізніше приходить, я дружину не бачу майже! Просто поверни ключі! -Що?! -Мені повторити? Жінка обра зилася, шпурнувши ключі на стіл, гордо пішла. Повернувшись додому, Олена виявила чоловіка, він сидів на стільці, закривши очі руками. -Костя, що сталося? Знову твоя мама приходила? Що їй не цей раз не сподобалося? Костянтин приречено знизав плечима і вказав на стіл, де лежали ключі. Олена мало не танцювала від радості, дізнавшись, що свекруха більше не буде до них постійно заходити.

Був Новий рік. Олені подзвонила подруга, з якою вони відзначають це свято останні шість років після розлу чення. Попросила прихистити племінницю Сашу на пару днів. — Може бути це на краще. Хоча б не одна буду. Олена почала готувати салати для гості. Коли Олена була одружена з Толею, вже тридцятого числа вся його величезна рідня стояла на порозі. Холодець, котлети, м’ясо, салати, закуски. Якось раз вона приготувала салат з авокадо, після цього тітка чоловіка сказала, що Олена жа хливо готує. Вони ж любили дуже жирну їжу. У будинку свекрухи майонез буквально стікав з ложки салату. Відзначивши свято і з’ївши все що було, родичі залишали весь бардак і їхали. А Олена ще цілий тиждень відмивала це. Толік в цей час в селі свято продовжував.

Приїжджав похмурий, неголений і зл ий. Наслухався від рідні, що одружився на жінці, яка навіть готувати не вміє, і починалися сварkи. Олена тільки й скаржилася своїй подрузі Галі, а та придумала план для Олени. Накрити великий стіл і запросити родичів на Новий рік. Разом вони готували смачні і ситні страви. Гості приїхали. — А де м’ясо? — розчаровано запитала тітка. — Так ось гусак фарширований, — люб’язно відповіла Олена. Тітка демонстративно встала з-за столу: — Наготувала жаху якогось. Везіть мене додому. Всі миттю встали і пішли. І Толік за ними. У двері пролунав дзвінок. Приїхав той самий Саша.

Ось тільки він виявився не племінницею, а племінником. Олена була здивована, але все ж впустила його додому. Чоловік побачив, що на столі є тільки салат. Він побіг до магазину і приніс червону рибу, креветки, шампанське та мандарини. Олена і Саша цокнулися келихами і побажали один одному щастя в новому році. Годинами безперервно вони розмовляли і сміялися, розповідаючи один одному історії з дитинства. Вони чудово провели час, але вранці Саша вже їхав. Олені не хотілося відпускати його. Ніби вони були створені одне для одного. Чоловік обіцяв повернутися. Виявилося, новорічні дива бувають…