Коли Світлана повернулася з роботи, вона терміново запитала про стару валізу, якою колись користувався її батько, коли погрожував кинути її матір. У відповідь мама повідомила, що викинула її, оскільки вона була старою та зношеною. Світлана висловила своє розчарування, повідомивши, що збирається піти з дому. Вона йшла за хлопцем зі свого відділу, Колею, який вирішив переїхати в далекі краї. Незважаючи на те, що Коля перестав помічати її, вона сподівалася, що, якщо вона переслідуватиме його, він зрештою зробить їй пропозицію.
Її мати була приголомшена, тим більше, що ні вона, ні її батько не чули про жодні серйозні стосунки з Колею. Світлана розповіла про свої сподівання позасмагати на новому місці, припускаючи, що це буде тропічний рай. Її мати виправила її помилки, повідомивши, що місце, куди вона вирішила вирушити – холодний, віддалений острів з мінусовими температурами та глибоким снігом.
Батьки повідомили Свєті, що їй знадобиться зимовий одяг, а не пляжне вбрання. Більше того, мати перебільшила умови нового місця, припустивши, що їй знадобиться дюжина хутряних рукавичок, щоб захистити руки під час прибирання снігу, і що місцеві жителі з нетерпінням чекатимуть їхньої допомоги у розчищенні засніженого міста. Почувши все це, Свєта похмуро подивилася на матір, переосмислюючи своє необачне рішення поїхати за Колею у суворі краї – на щастя для батьків.