Нещодавно у супермаркеті зі мною сталася дуже цікава історія. Стою я у черзі до каси, а за мною був чоловік. На вигляд йому вже давно за п’ятдесят, але він досить симпатичний і підтягнутий. Я не одразу зрозуміла, що він мені щось каже, бо слухала музику у навушниках. Я витягла один навушник і перепитала: — Що? — Може, ви за мою каву заплатите заразом? – з усмішкою спитав чоловік. Я зрозуміла, що він вирішив просто з кимось побалакати. — Можу й сплатити, якщо треба, — підтримала я таку розмову. — Гаразд, не треба. Я можу за ваші яблука заплатити, чи можна? — Ні, в цьому немає потреби, але якщо у вас є карта магазину, була б дуже вдячна вам, — говорю я.
— Для такої красуні мені нічого не шкода, — знову кокетливо відповів чоловік. Я розрахувалася за покупки, і пішла додому. Дорогою я обмірковувала всю цю ситуацію. Чомусь старші чоловіки надто часто стали зі мною фліртувати. Так, за мною і раніше доглядали чоловіки на років 10 старші за мене, але мені-то було на той час трохи більше двадцяти. А зараз я вже не дівчинка, але й не стара, а залицяльники дедалі ближче у пенсії. І цього вечора, одна з подруг у нашому дружньому чаті поділилася новиною, яку десь вичитала: «Для жінок за 40 практично немає шансів знайти собі у партнери чоловіка, який був би такого ж віку.
Все тому, що ті, кому 40 дивляться на 30-річних дівчат, а ті, кому 50 дивляться на 40-річних. Цей ланцюжок можна продовжувати далі, але суть і так зрозуміла». Подруга Світлана у нас навчається на психолога, тому читає багато подібних статей та новин, а нам розповідає лише найцікавіші моменти. Ось так вона відкрила для нас новину сучасного світу, що дорослі чоловіки не дивляться на своїх ровесниць, а шукають тих, хто молодший. У нашому чаті чотири подруги. Двоє з нас вийшли заміж за однокласників, а у двох чоловіки молодші на пару років. Всі ми приблизно одного віку, і наші чоловіки в цілому ровесники. Але як виходить, що якщо ми розлучимося, то нових дружин вони собі доглядатимуть з категорії 30-річних? А для нас залишаться лише ті, кому за 50? Важко це усвідомлювати, бо стає прикро. Адже ми ж ще не старі! До речі, мої подруги і раніше згадували про те, що з ними заграють дорослі чоловіки – на роботі, у громадському транспорті чи ще десь.