Я поїхала працювати до Барселони, щоб вивчити сина та пізніше купити собі житло, адже свою квартиру я вирішила залишити Олегу. Але коли минулого місяця я не відправила синові 1000 євро у встановлений день, як він звик за ці роки, мені зателефонувала невістка з цілою промовою. Почну з того, що я – одинока мати, і син у мене єдина дитина. З його батьком ми давно розійшлися, і він зник з нашого життя. Я намагалася, як могла, щоби підняти Олега на ноги. Працювала, але грошей завжди не вистачало, особливо коли він вступив до університету. Тоді я поїхала за кордон, спочатку до Польщі, а потім до Іспанії. Там я влаштувалась на постійну роботу і щомісяця відправляла гроші синові, підтримувала його у всьому.
Коли Олег повідомив, що одружується, я зраділа. Хотілося, щоб він був щасливий, і я вирішила зробити їм подарунок – квартиру, переоформлену на нього. Через півроку мені повідомили, що я чекаю на онука. Я розуміла, що синові з дружиною буде важко, і почала допомагати. Купувала все необхідне для дитини, а потім почала надсилати їм гроші – 1000 євро щомісяця, а іноді й більше. Потім у них народилися двійнята, і я продовжила підтримувати їх фінансово. Мене це не обтяжувало – я працювала, у мене було житло, а синові гроші потрібніші. Але нещодавно подруга розповіла свою історію: все життя допомагала дітям, а тепер вони навіть не хочуть жити з нею. Це змусило мене замислитись. Мені вже 61 рік, скільки ще зможу працювати?
Я вирішила купити собі квартиру у Львові, щоб було куди повернутися. Тож минулого місяця не відправила гроші синові. За кілька днів мені зателефонувала невістка, вперше за всі роки. Запитувала, чи все в мене гаразд. Я відповіла, що купила житло, хочу зробити ремонт. Вона нічого не сказала, але невдовзі зателефонував Олег. Сказав, що має проблеми з роботою, а дружина вдома з дітьми. Розмова була неприємною – мене звинуватили в тому, що я лише грішми можу допомагати. Але на цьому все не скінчилося. Останній дзвінок був знову від невістки, і я не впевнена, чи знає син про це. Вона погрожувала, що я не побачу онуків, якщо не продовжу відправляти гроші. Більше того, сказала, що піде від Олега та забере дітей. Я розгублена. Хотіла повернутись через рік, а тепер не знаю, що робити: продовжувати працювати чи терміново їхати до Львова? Як бути?