Настя завжди була дівчиною із принципами. У свої 26 років вона ніколи не шукала легких шляхів і не поспішала у стосунках. Її друзі часто дивувалися її незалежності та рішучості. Але якось все змінилося, коли Настя зустріла Вову… Це сталося в несподіваному місці – у невеликій книгарні, де Настя любила проводити час у пошуках нових історій. Вова стояв поруч із полицею з класикою, зосереджено вивчаючи обкладинки. Настя підійшла до тієї ж полиці. Їхні погляди зустрілися, і між ними миттєво пробігла іскра. “Ти теж любиш Ремарка?” – Запитав Вова, помітивши, як Настя доторкнулася до однієї з книг.
“О, так. Глибина його думки мене завжди заворожувала,” – відповіла Настя з усмішкою. Вони провели наступні кілька годин за розмовами про книги, мистецтво та музику. Вова був незвичайним співрозмовником : він слухав і ділився своїми думками так, що Настя почувала себе напрочуд комфортно. Коли вони вийшли із закладу, на вулиці вже густішали сутінки. Вова запропонував пройтися бульваром, і Настя погодилася. Вони гуляли, обговорюючи все на світі, і Настя усвідомила, що її серце почало битися швидше. “Знаєш, я зазвичай не роблю таких речей,” – сказала Настя, коли вони зупинилися біля її будинку.
“Що саме?” – посміхнувся Вова. “Закохуватися з першого погляду,” – тихо промовила вона. Вова глянув на неї, його очі світилися ніжністю. “Настю, я теж відчуваю до тебе щось особливе.” І тоді, стоячи під мерехтливими вуличними ліхтарями, вони обмінялися своїм першим поцілунком. Це був момент, повний магії та теплоти, момент, який Настя ніколи не забуде. Вона зрозуміла, що іноді, щоб знайти щось справжнє, потрібно просто відкрити серце для несподіваних зустрічей.