За всі 17 років, що мати мого чоловіка працювала в Італії, вона не зробила нічого, щоб допомогти нам – ні у вигляді будинку, ні у вигляді квартири, ні у вигляді будь-якої іншої допомоги. Незважаючи на свої побоювання, я довгий час нічого не говорила, думаючи, що жінка, можливо, відкладає гроші на значні інвестиції – будинок чи квартиру.
Однак через десять років мої родичі все ще жили в старому, напівзруйнованому будинку, і стало очевидно, що моя свекруха була не з тих людей, які знають, як заробляти чи відкладати гроші. Я намагалася навести чоловікові приклади інших заробляючих жінок, які вклали гроші в кілька квартир або будинків за один і той самий проміжок часу, але чоловік сердився і казав мені не рахувати гроші його матері. Але реальність була такою, що вона не купувала і не інвестувала ні в що. Коли вона приїжджала в гості, чекала, що її обслуговуватимуть з ніг до голови, і навіть просила, щоб ми возили її у різних справах.
Нещодавно вона знову приїхала у гості, і мій чоловік повідомив мені, що вона та його батько залишаться з нами на канікули. У мене не було жодного бажання приймати її в нашому домі, особливо з огляду на те, що вона не запропонувала жодної фінансової допомоги, навіть коли мій рідний батько серйозно захворів на початку цього року. Я не знаю, що моя свекруха робить зі своїми заробітками, і не хочу її засуджувати, але я не можу не поставити питання, чому вона нічого не зробила, щоб допомогти своєму єдиному синові чи онукам?