Після офіційного розпису щось у мене у відносинах з Олегом явно пішло не так. До цього все було, як у всіх: романтика, любов до труни, квіти, кульки, обіцянки. А тут зовсім втратив до мене інтерес. Як ніби не дружину придбав, а новий гарнітур. Чомусь так склалося, що всі клопоти по дому були на мені: прання, прибирання, готування, дитина. У нас син через рік наро дився. Олег їм практично не цікавився, навіть не пам’ятав дату дня народження єдиного сина. Час минав, а терпіти таку поведінку було все складніше і складніше.
Будь-яка дівчина хоче бути ко ханою і цінною. А я дуже старалася догодити чоловікові в усьому: готувала смачну їжу, підтримувала затишок в будинку. Мені здавалося, що в кінцевому підсумку Олег оцінить мої старання і буде ставитися до мене з більшою ніжністю. Але йому було все одно. Він ходив на роботу, повертався додому, їв вечерю і лягав спати. У нас навіть інтим був відсутній в життя. Я підозрювала, що він мені зраджує, але цьому так і не знайшлося жодних доказів. Все було набагато гірше.
Його не привернула якась дама. Він сам вирішив від мене відмовитися. В якийсь момент я чітко усвідомила, що так більше не може nродовжуватися. Ми живемо разом, але кожен сам по собі. Навіщо зберігати цю ілюзію шлюбу? Навіщо мені прати його речі, прасувати сорочки, готувати їжу, якщо він до мене вкрай байдужий? Виходить, що я як домробітниця, просто мені ніхто не nлатить. Я зібрала свої речі і поїхала до мами. Ви повірите, але Олег подзвонив мені тільки через чотири дні. Він тільки через чотири дні помітив нашу відсутність в будинку, коли скінчилася їжа в холодильнику. Це мене переконало в правильності мого рішення.