Рівень абсурду в моєму житті іноді доходить до критичних показників. Минулого тижня у мого чоловіка був на роботі корпоратив. Відзначали день народження детектора і ще щось там, вже не пам’ятаю, якщо чесно. Я вирішила його дочекатися, щось мені прям підказало, що щось станеться. Сиджу я на кухні, п’ю каву, щоб не заснути, світло вимкнене, діти вже сплять. Раптом навшпиньки в квартиру заходить мій чоловік, а з ним якась дама, бачу я прихожу через прочинені двері. Дамочка в короткій сукні, на високому каблуці, а на голові якесь пташине гніздо.
Як ніби спеціально хтось її за волосся, смикав. Не зачіска, а витвір мистецтва. -Тихо, Іра, не шуми, діти сплять, — шепоче мій благовірний. А за дамочкою видно, що вона насилу ходить, хитається. Потім вони пройшли в кімнату, і я чую дивні звуки. Щось на зразок важкого дихання і пихтіння. Пішла перевірити, а там мій чоловік віджимається. Ну я чекала на що завгодно, але не це.
А дамочка поруч стоїть і рахує. У мене нижня щелепа відвалилася. На щастя, мені потім все пояснили. Виявилося, що під час корпоративу зав’язався гарячий, п’яний спір. В процесі якого і зіпсувалася ось так зачіска Ірини. Основним предметом спору було те, хто першим у відпустку відправиться. Мій чоловік посперечався з Іриною на те, що відіжметься від грудей тридцять разів. Вона висловила скепсис, ось і приїхали доводити. Коротше кажучи, першим у відпустку все-таки відправиться мій чоловік.