Після весілля жити стали зі свекрухою. Антоніна Павлівна дуже контролююча людина. Вона відразу заявила, що головна в будинку вона. Олена дівчина поступлива була, спокійна. Вона ніколи за лідерство і не бралася. Але обстановка в сім’ї її пригнічувала. Адже свекруха лізла буквально в усі дрібниці життя. Вона вирішувала який одяг носити, які подарунки друзям куnувати. Коли наро дився син, вона і всі справи з дитиною стала контролювати.
Згодом Олені це все набридло. Вона намагалася з чоловіком поговорити, він ніколи матері не суперечив, у всьому слухався. Руслан не звертав увагу на її розмови, тільки відмахувався. А Олена мріяла про те, щоб мати свою територію і бути на ній господинею. Побачивши, що чоловік до неї зовсім не прислухається, вона зібрала свої речі і повернулася до батьків. Батьки її в цьому підтримали. Вони бачили, що доньці некомфортно в новій сім’ї. Через пару днів заявилася свекруха з Русланом. Зайшла вона в будинок і стала шуміти:
– Що ви за дочку виховали?! Як вона посміла забрати дитину?! Вона хоч трохи головою думає? Кинула мого сина одного. Як він без сина буде? – Сваха, не варто кричати. Ви не в своєму будинку, а у нас не прийнято так. Ми дочку у всьому підтримуємо. Її акуратно випровадили на ганок. Весь цей час Руслан мовчав. Олена на нього дивилася з презирством. -Мамінькин синок… Наступного дня у двері несподівано подзвонили. Олена пішла відкривати і побачила на порозі Руслана з речами. Так вони стали жити разом. Скоро зняли окреме житло. У сім’ї був затишок і гармонія.