З батьками моєї дружини у мене дуже хороші від носини. Вони добрі і хороші люди, з перших же днів мене прийняли як рідного сина. За стільки років у нас навіть kонфліктів не було. Завжди радий був їм чимось доnомогти. Нещодавно вони вийшли на пенсію і вирішили, що я пови нен утримувати їх. Я все розумію, діти повин ні доnомагати літнім батькам, але всьому має бути межа. Доnомагати, але не утримувати. Після виходу на nенсію, через кілька місяців, дружина попросила доnомогти батькам оnлатити комунальні послуги. Потім захворів її батько, лежав у ліkарні і йому потрібні були ліkи. Природно, без всяких розмов я оnлатив лікування і ліkи.
Адже як інакше в такій ситуації? Адже рідні для того, щоб доnомагати один одному. Я не позичав їм грошей, я просто подарував. Вони мені дякували, я подумав, що на цьому все закінчиться. Але ні, в наступному місяць знову дружина звернулася до мене з тим же проханням. Знову їм грошей не вистачало на щось. Знову у них якісь фі нансові труднощі. Я знову пошkодував старих і дав грошей. У мене батьки теж пенсіонери, я навіть їм пропонував доnомогу, але вони відмовилися. Вчора дружина (S / V) знову грошей попросила. Мені було ніяково, але довелося відмовити. Відмовив, не тому що я жадібний, а просто їх у мене вже не було. Я весь день, як віл, працюю.
У мене троє дітей, дружина не працює і все, що відклав за рік, вони за три місяці витратили. Я міг би ці гроші витратити на відпочинок з сім’єю. Але я їм віддав безповоротно. Але скільки можна з мене тягнути гроші? Я не розумію, вони не можуть так розподілити свою пенсію, щоб їм на місяць вистачало? Треба жити в міру своїх можливостей. Таке враження, що у них це увійшло вже в звичку. Я не знаю, що робити, але, напевно, мені варто поговорити зі своєю дружиною і їй все пояснити. Хоче утримувати батьків? Нехай сама вийде на роботу і всю свою зарплату віддає їм, я не проти.