Мені 59 років, я вийшла на пенсію три роки тому. Я роз лучилася з чоловіком, коли синові було вісім років. Мій син одружився на прекрасній жінці. Вона була доброю і відкритою. Вони жили у мене рік після весілля, поки не придбали свій власний будинок, і за цей час між мною і невісткою не було жодної сварkи. Я навіть нудьгувала по невістці, коли вони переїхали. Наро дився мій золотий онук. У молодої пари все йшло добре. Я повин на була стояти в черзі на оnерацію, але невістка проявила ініціативу і поклала мене в платну клініку.
Хіба вона не справжнє диво? Протягом восьми років молода пара жила в одному будинку. І раптом! “Мамо, ми роз лучаємося”, — каже мій син. Спочатку я не могла в це повірити. Він зустрів іншу жінку. Дружина давно знає і хоче роз лучитися. Я дзвоню невістці, а вона ридає, але нічого не може вдіяти: як вона зможе утримати його. Вони роз лучилися, незважаючи на всі мої старання переконати сина передумати. Мій син привів свою нову дружину познайомитися зі мною, перш ніж вони одружилися. Я називала її “леді-диявол”. Тому що вона постійно … виривала сина з дискусії, а той більше ніж рвався служити! Весілля не було, вони одружилися і на два тижні поїхали на море!
Коли вони приїхали, я повідомила синові, що завжди буду рада його бачити, але бачити цю жа хливу леді не хочу. На свята я покличу улюблену невістку і онука. Якщо він хоче приїхати, хай приїжджає один. У мене скоро ювілей. Я б хотіла відзначити його в ресторані. Я обов’язково запрошу невістку і онука. Але як же моя дитина? Я відчуваю себе зрадницею. “Мамо, давайте я не приїду” – запитує невістка. Загалом, я плекаю надію, що син отямиться і повернеться в сім’ю. Як мені поступити?