Моя подруга одна ростила сина. Вона душі в ньому не чаяла. Він красень, дуже розумний. У школі добре вчився, закінчив з відзнакою. Після школи вступив до університету, після навчання відкрив свій біз нес. Але особисте життя у нього не склалося. Моя подруга дуже переживала з цього приводу. І ось одного разу він сказав матері, що у нього є дівчина. Але коли моя подруга побачила її, трохи в непритомність не впала. Дівчина була з села-справжньою колгоспницею. І де він знайшов таке село? Моя подруга все плакала, не могла змиритися з вибором сина, говорила, що не для такої провінціалки наро дила і виростила сина – охала, ахала.
Мені здалося, що за кілька днів вона навіть постаріла. Молоді одружилися і стали жити окремо. На весіллі моя подруга сиділа сумна, жодного разу не посміхнулася, навіть не привітала молодят. Сумними очима дивилася на сина, який був по вуха заkоханий у свою дівчину. Провінціалка відгородила чоловіка від усіх друзів, він нікуди не ходив, не зустрічався ні з ким, сидів удома. Потім і на родичів переключилася – і їй це вдавалося. Вона використовувала будь-які способи, у неї виходило маніпулювати чоловіком. Син подруги більше не з’являвся на сімейних святах.
У його дружини завжди були якісь термінові справи, або вона раптово захво ріла і потребувала доnомоги чоловіка. У підсумку, він спілкувався тільки з матір’ю. Незабаром вона заваrітніла і наро дила дочку. Моя подруга терпіла її заради внучки, доnомагала з дитиною. Але одного разу ця на хаба заборонила їй приходити. Написала смс-ку, в якій говорилося: “Ви мене ненавидите, і це взаємно, я не хочу, щоб ви спілкувалися з моєю дочкою. Все одно, коли вона виростить, не полюбить вас, я про це подбаю”. Вона перейшла всі межі. Я порадила подрузі поговорити з сином, але той навіть не став слухати маму, влаштував сkандал, мовляв – мати налаштовує його проти дружини. Я думаю, жодна жінка не може поміняти чоловіка. Якщо він був би хорошим сином, відразу б дружину на місце поставив. А ми так любили його і захоплювалися ним…