Я завжди жила в маленькому містечку, але моя тітка, яка мала квартиру в столиці, завжди говорила, що в мене величезний потенціал і амбіції. Ось коли я й закінчила університет, вона запропонувала переїхати до її квартири та знайти роботу в столиці, бо вона вже багато років живе не в країні, а якщо й приїжджає, то на тиждень максимум. Щастю моєму не було межі, тому що про таке я могла тільки мріяти. Через деякий час після переїзду мене прийняли на роботу за фахом, логістом. Згодом моя робота дуже сподобалася нашим керівникам, і вони призначили мене головою відділу. Так і моя зарnлата підвищилася, і я вже могла забезпечувати себе повністю та ще й іноді моїм батькам відправляти rроші для заготовок на зиму.
Якось після роботи я ненароком пролила каву на незнайомого чоловіка. Я схвильовано перепросила, ми посміялися і так і познайомилися. Але наше знайомство не закінчилося на цій зустрічі. Ми обмінялися номерами і почали зустрічатися і проводити разом більше часу. Незабаром ми почали зустрічатися, а через кілька місяців він зробив мені пропозицію. Незважаючи на те, що в нього на той момент не було квартири, я не посоромилася запропонувати йому пожити у мене, тому що в мене і так була трикімнатна квартира і нам точно вистачило б місця. Весілля ми вирішили не грати, просто розписалися у РАГСі, але наш шлюб від цього не став менш міцним. Все було дуже добре.
Я завжди знала, що мій чоловік має сина від колишньої дружини, до якого він дуже прив’язаний. Вони часто проводили час разом, його син зі своєю матір’ю також мешкали в маленькому містечку неподалік столиці. Колишня дружина завжди цікавилася особистим життям мого чоловіка, навіть дізнавшись, що він знову у шлюбі, натякнула йому «згадати минуле». Я ж цьому жодної реакції не надавала. Але вона постійно подзвонить йому по дрібниці, то напрошується в гості з сином (хоча я ні краплі не проти зустрічей чоловіка з сином, навпаки, тільки за, тільки без його матері). Я прямо відчуваю, що вона намагається досягти роз лучення своїми діями, але я ніяк не реагую. А що ви думаєте?