Ми з моїм нареченим живемо разом уже понад рік. Вчимося ми в університеті та одночасно працюємо. Багато в чому ми собі відмовляємо, тому що доводиться витрачатися на орендовану квартиру, наше навчання і всякий домашній клопіт. Мої батьки мешкають у селі, але заробляють досить добре. Коли я познайомила свого юнака з ними, то тато відразу ж схвалив мій вибір. Він сказав, що хлопець дуже гідний, і він доnомагатиме нам стати на ноги всім, чим зможе. І він періодично надсилав нам кращі різні сільські продукти і навіть nлатив за квартиру, коли ми не встигали. Ми з моїм хлопцем рік збирали rроші на відпочинок у Туреччині.
І, нарешті, нещодавно все ж таки зуміли придбати путівки та поїхати у заповітну відпустку. Відпочинок наш пройшов чудово, і там мій хлопець раптово зробив мені пропозицію. Я, звичайно, стрибала від щастя, тому що він це зробив дуже красиво та романтично. Після приїзду додому ми вирішили повідомити про наше рішення батькам. Мої батьки були дуже раді за нас і нас благословили. Коли час настав повідомити цю новину моїй потенційній свекрусі, я дуже хвилювалася. Ми ще не були знайомі, і я не знала, як вона мене прийме. Батько мого хлопця давно роз лучився з нею, і мій хлопець із рідних мав тільки маму і сестру. Коли ми доїхали до її будинку, вона відмовилася приймати нас.
Вона влаштувала романтичний вечір, і сторонні гості були ні до чого. Ми в шоці вирушили до сестри Сергія, бо вона жила близько, а повертатись додому було довго. Вранці все ж таки мати Сергія вирішила прийти та познайомитися. Вона була, м’яко кажучи, не рада нашому рішенню одружитися. Заявила, що Сергієві ще дуже рано одружуватися, він повинен хоча б ще п’ять років після закінчення університету працювати і забезпечувати її, поки вона влаштує своє особисте життя. Потім взагалі додала, що ми не мали права витра тити такі великі гроші на відпочинок, коли її квартира потребує термінового ремонту. Вона сказала, що не благословляє наш союз, і тому, якщо ми все-таки одружимося, будемо нещасливі. Наше розчаруванню не було межі. Ми пішли і більше з нею не спілкуємося з того часу.