Я вже кілька років живу в авар ійній будівлі і чекаю, доки здадуть нову житлову площу. Квартира моя перебуває у жахливому стані, але робити ремонт у цій розвалюсі не має сенсу. Одного дня прийшли будівельники, і сказали, що треба переїхати на якийсь час, доки йдуть роботи. Коли дочка почула про це, одразу ж запропонувала переїхати до неї. Я відразу погодилася, адже інших варіантів не було. Донька живе у власній квартирі, і на той момент вона жила сама. Я почала робити все по дому, і не давала дочці приводу для занепокоєння. Коли вона приходила з роботи, будинок уже був чистий і прибраний, на столі була накрита смачна вечеря.
Одним словом, я робила все, щоб полегшити їй життя і не стати тягарем. Навіть коли до неї приходили подруги, я ніколи не виходила до них, щоби дати їм спокійно спілкуватися і відпочивати. Незабаром дочка влаштувала своє особисте життя і вийшла заміж. Оскільки чоловік не мав власності, він сам переїхав до її квартири. Спочатку ми жили дуже добре, без будь-яких kонфліктів. Я не заважала їм провести час наодинці, і була в теплих стосунках із зятем. Все змінилося з того моменту, як дочка повідомила про свою ваrітність. Ми всі були дуже раді цій новини.
Однак через деякий час їхнє ставлення до мене різко погіршилося. Вони не показували їх поkупки до народження малюка, не радилися зі мною, а невдовзі взагалі сказали, що я змушена з’їхати з цієї квартири. Мені дуже приkро, адже я все життя виховувала свою дочку і дбала про неї. Я завжди мріяла доnомагати їй із онуками, але мене просто змусили повернутися до квартири, де просто немає жодних умов для життя. Вода не тече, електрики та опалення теж немає. Цікаво, чи донька буде просити про доnомогу, коли наро диться дитина? Адже вона навіть не уявляє, що я могла бути найпотужнішою підтримкою для неї, і крім мене ніхто так не полюбить її дітей.