Я зустріла свого майбутнього чоловіка 2 роки тому. Ми почали зустрічатись. Потім зіграли весілля. Після весілля оселилися у будинку його батьків. Але мені не пощастило зі свекрухою. Вона з першої ж нашої зустрічі не покохала мене. Тепер вона критикувала мене за всіх. Більше того, налаштовувала чоловіка проти мене. Я з ранку до вечора готувала, чистила, прибирала, але вона всім казала, що я ледарка. Чоловікові дзиж чала: “Жінка твоя не стежить за домом. Весь день говорить телефоном, смс-ки пише ”. У вихідні рано-вранці вона заходить у спальню, причому без стуку, і сkаржиться, що я сплю.
Заявила, що вона тут господиня, і всі ми повинні підкорятися їй. Я поговорила з чоловіком, попросила знайти орендовану квартиру. У результаті ми знайшли невелику ділянку за дуже низьку ці ну. Розпочали будівництво. Ділянка була оформлена на матір чоловіка. Він мені пояснив, що його батьки погодилися нам допомогти, лише за умови, якщо ділянку буде оформлено на маму. Незабаром я заваrітніла. Все йшло нормально. За кілька місяців наро дилася наша донька. Прекрасне створіння, як янголятко. Свекруха почала дзвонити щодня, запрошувала в гості.
Я попросила дати мені спокій. Не хотіла спілкуватися з нею. Вона знову почала налаштовувати чоловіка проти мене. А той із будь-якого приводу почав влаштовувати сkандали, ми сва рилися. Якось свекруха пішла до моєї мами і посkаржилася на мене. Мама дала їй відсіч. Але свекруха почала кричати, образила мою маму, казала, що я невихована, нічого не вмію робити. І ще погрожувала, що звернутися до су ду, щоб позбавити мене материнських прав. Мама викинула її з квартири. Я зрозуміла, що настав час закінчувати ці відносини. Поговорила з чоловіком, але він виправдовував свою матір. Я подала на роз лучення і більше з ними не маю справу. Нехай собі мешкають. Не залишайтеся там, де вас не цінують та не поважають.