Я хіба зобов’язана мій дім віддавати онуку, чи прописувати його там. У нього є тато, нехай він і його містить. Ця тема для мене складна, бо моя донька, Лариса, думає, що якщо я хороша бабуся, то оформлю будинок на онука. Але хіба я забов’язана? Я свою дочку виростила, а зараз її черга вирощувати свою дитину. Але з чого б мені переписувати будинок, на поки що не народившогося онука. У чоловіка моєї доньки, Максима, дуже заможна родина нехай вони й утримують свого онука, ну чи онучку. Я хіба щось неправильно говорю? Моїй доньці я давно говорила, що це обов’язок чоловіка дбати про сім’ю, утримувати її, а не все на наших nлечах. Менталітет так влаштований, а не я від себе говорю. Хто бачив, що дружина прописує дитину у себе, тоді хто такий її чоловік, який не може своїй дитині забезпечити першу необхідність.
Вчора при розмові з Ларискою, вона сказала, що сім’я чоловіка теж не хоче прописувати онука до себе. Ну мало що, моя донька роз лучиться і половину майна візьме собі. Правильно зробить, для вашого сина народ жує дитину ще після роз лучення ні з чим залишиться. Якщо вже вони так налаштовані на майбутнє свого сина, що скоро розлучаться, то про яку щасливу сім’ю може йтися? Ось подумаєте, що я теж погана, мовляв, не хочу онука прописати у нашому домі, але це не так. У нас із чоловіком мрія є, продати наш будинок після пенсії та куnити інший будинок біля моря та насолоджуватися життям. А якщо ми пропишемо онука в нашій квартирі, то все ускладнитись і будиночок біля моря нам не світить.
Ну або під кінець життя куnимо, тому що, поки ми це зробимо – все життя мине. Ой, шкода мою доньку, скоро наро дить дитину, а дома практично немає. Про що думає її чоловік? Не бачить, що моя донька від цього сильно зазнає стресу. Головне, щоб з дитиною нічого не трапилося, а при народженні, гадаю, все стане ясно. Ось подумаєте, що я теж погана, мовляв, не хочу онука прописати у нашому домі, але це не так. У нас із чоловіком мрія є, продати наш будинок після nенсії та куnити інший будинок біля моря та насолоджуватися життям. А якщо ми пропишемо онука в нашій квартирі, то все ускладнитись і будиночок біля моря нам не світить. Ну або під кінець життя купимо, тому що, поки ми це зробимо – все життя минеться. Ой, шкода мою доньку, скоро народить дитину, а вдома практично немає. Про що думає її чоловік? Не бачить, що моя донька від цього сильно зазнає стресу. Головне, щоб з дитиною нічого не трапилося, а при народженні, гадаю, все стане ясно.