Того вечора настрій був гірший за нікуди. З роботи звільнили 3 місяці тому, так нічого і не знайшов наразі. Вдома чекала дружина, а rрошей у кишені залишалося дедалі менше. Зайшов у магазин, купив тільки найнеобхідніше… Коли виходив із супермаркету, звернув увагу на квіткову лавку. На той момент дуже захотілося куnити дружині букетик. А в квітах я, як це не дивно, розбирався. Пам’ятаю одну історію, яка сталася років 40 тому, ще за радянських часів. Вийшов на вокзалі, побачив перед метро таку саму лавку. Гроաей практично не було, але я все одно куնував невеликий букетик і вирушав до Кунцево. Там, на 13-му поверсі однієї з будівель, жило моє кохання.
Залишав букетик біля дверей, дзвонив і тікав. З тією дівчиною у нас нічого не склалося. Ми залишилися друзями, але ті вчинки вона пам’ятає й досі. І взагалі: завжди любив дарувати квіти жінкам. Серед них були як симпатичні дівчата, так і просто колеги. З роками дізнався, що, наприклад, альстромерії можуть стояти і не сохнути близько місяця. Що не скажеш про тюльпани – кілька днів, і можна викидати. Упаковки зі стрічками не переношу в жодну. Кількість квітів у букеті не несе в собі будь-якої важливості. Головне – зробити приємне.
Є в цій справі ще одна важлива фішка. Квіти потрібно дарувати не лише у великі свята, а й між ними. Але найголовніше – робити це несподівано. Найщасливіші очі дівчини можна побачити в цей момент. … І ось я стою навпроти крамниці, і перебираю останні rроші. Наскреб, куnив. Витратив останні rроші. Думаєте, я божевільний? Знайте: чоловік без божевільних вчинків – найнудніше, що можна собі уявити. На щастя дружини не було меж. Вона настільки довго і міцно мене обіймала, що все тіло проникло якоюсь небесною енергією – і все пішло своїм руслом. Тепер у мене хороша зарnлата – і квіти я можу куnувати хоч щодня.