У мене є подруга Фаїна, яка живе по сусідству. Фаї не пощастило з зовнішністю, але поговоріть з нею хвилину, ви більше не захочете від неї відійти. Вона дуже мила, цікава і розумна ще зі шкільних часів. Як ми знаємо, милим дівчатам хлопчики квіти не дарують. Ось і моя Фая завжди була на сторонці і не знала, що таке “відносини”. У Фаї остаточно злетів дах 3 роки тому, коли вона вирішила розмістити свою анкету в газеті і написала, що шукає партнера. – Він відповів, — раптом закричала Фаїна, – так-так-так, я знала, я так і знала, що у мене все вийде.
Все вийшло, так, але ось, як? Подруга листувалася з таємним шанувальником до тих пір, поки той не зізнався, що він знаходиться у в’язниці, але скоро звільниться. Так і сталося. Через місяць він був на волі. Фаїна не боялася і не бентежилася від кримінального минулого свого кkоханого. Зрештою, до в’язниці потрапляють не виключно вин ні люди. Далі на якийсь час Фаїчка зникла. Я знала, що вони живуть разом в його будинку, але подруга чомусь повністю забула мене. Не відповідала на дзвінки, не виходила на зв’язок. Через півроку я побачила Фаю на нашому сходовому майданчику. Вона носила кепку, що було невластиво їй і безформний одяг. – Фаїчка, привіт.
Як ти, рідна,як у тебе справи? – відразу запитала я. Подруга підняла голову, і я побачила на її обличчі син ці. – Ось гад, він тебе б’є? – запитала я, знаючи відповідь на своє запитання. – Ні, — відповіла Фая поклавши руку на кругленький живіт , — він пішов з нашого життя назавжди. “Назавжди” – ідеальне слово для цього випадку. Після цього я жодного разу не побачила батька дочки Фаї поряд з нею. І, так, у Фаї наро дилася дочка – точна копія свого батька-нелюдя, справжня симпатяшка. Тепер Фая не ганялася за щастям. Вона знала, щастя поруч і зовсім скоро воно заговорить.