Алла сумно сиділа біля вікна, вже перше грудня і йде дощ. А ось два роки тому було зовсім по-іншому. Два роки тому з життя Алли пiшла її найрідніша і найулюбленіша людина – бабуся Надя. Перед см epтю бабуся Надя повідомила внучці правду – вона її не рідна бабуся. Але від цього Алла перейнялася до жінки, яка вм иpає, ще більшою любов’ю і вдячністю. Так вийшло, що мама Алли вже була ваrітна, коли зустріла сина бабусі Наді. Він був радий, що у них буде дитина, хоч і не спільна. Але він пообіцяв виростити та виховати Аллу, як свою. Спочатку бабуся Надя була не в захваті від такої ідеї. Все-таки чужа дитина, але що вдієш, раз син зробив такий вибір.
Після народження Алли бабуся відразу змінилася. Вона покохала дівчинку відразу ж із пелюшок. Сама бабуся працювала в дитячому садку, тож Алла ходила до її ж групи. Поки мама Алли сиділа в декретному, стала дуже неpвовою і часто зривaлася на чоловіка. У них з’являлися постійні сваpки, тоді друг на роботі порадив вирушити з дружиною у відпустку. Мама Алли була рада такій новині, нарешті за три роки вона по-справжньому відпочине зі своїм чоловіком. -Мамо, ми так чекаємо на цю поїздку, нас не буде десь місяць.
Ти посидиш із Аллочкою? -Ну, звичайно, відпочиньте добре, а я з коханою онукою побуду. Але сталося нещастя. Літак роз бився. Тяжко переживала бабуся Надя см еpть сина та невістки, але що вдієш, таке життя, довелося бабусі самій виховувати онучку. Вони стали кращими подружками і всі події в житті Алли переживали разом-зраду подруги, перше кохання, іспити, вступ, закінчення університету. І ось Алла нарешті почала працювати і знайшла собі нареченого. Гарного цілеспрямованого хлопця. Пішла бабуся із життя спокійно, вночі уві сні. Алла тяжко пережила см epть своєї єдиної близької людини, виявляється їй у спадок дісталася квартира та рахунок у банку. Алла пообіцяла бабусі тієї ночі перед її см epтю, що назве свою доньку на честь неї – Надією.