Якось ми з друзями відвідали сільську дискотеку на запрошення моєї подруги за групою Інни, яка стверджувала, що їхні місцеві дискотеки незрівнянно яскравіші за міські. Захід проходив неподалік її будинку, тому нам було зручно залишитися в неї на ніч. Дискотека справді була яскравою та жвавою: на ній виступав місцевий музикант, відомий своїми унікальними композиціями та репертуаром з великою кількістю народних пісень.
Атмосфера була безтурботною, на відміну міських закладів, де часто панує осуд. Поки ми насолоджувалися нестримними веселощами, Інна попередила нас про хлопців з сусіднього села, які теж прийшли на вечірку. Вона таким чином натякала на можливі неприємності. На жаль, її побоювання виправдалися.
Коли ми йшли, ці хлопці намагалися силою відвести нас з собою. Швидко зреагувавши, я встигла кинути їм пісок у очі, що дозволило нам втекти до неї додому, де її батьки відразу ж повідомили у поліцію. Невдовзі злочинців було затримано. Батьки Інни висловили велику подяку за мій вчинок. Хоча ніч на дискотеці запам’ятається нам і веселощами, і переляком, ми, як би там не було, вирішили більше ніколи не повертатися на цю сільську дискотеку.