Ситуація з дочкою змусила мене переглянути свій шлюб з Ренатом, з яким ми прожили 22 роки. Ми віддалилися один від одного, і я вже думала про когось іншого. Загалом, коли наші діти виростають, ми часто дивимося на своїх партнерів по-іншому, розуміючи, що без спільної мети немає сенсу залишатися разом. Якось моя дочка прийшла додому зі школи з сумними очима.
У нас були довірчі стосунки, і я спитала її, що сталося. Вона розповіла, що застукала свого хлопця з подругою, а він заявив, що хоче втекти від неї. Я порадила їй вислухати його, якщо вона хоче зробити правильні висновки. Ця розмова змусила мене замислитись про схожу проблему в моєму шлюбі. Найкращий друг Рената, Володимир, нещодавно став для нас проблемою. Ренат кожен день проводив з Володимиром, який впливав на наші рішення більше, ніж я.
Присутність Володимира стала постійним вторгненням, і я почувалася маргіналізованою у своєму шлюбі. У результаті я вирішила розібратися з цим питанням разом з чоловіком. Ми поїхали до санаторію та обговорили наші стосунки, прояснивши наші почуття та роль Володимира в нашому житті. Тепер Ренат більше не запрошує Володимира у гості, і ми проводимо вихідні разом, наново відкриваючи наш зв’язок. Все це виявилося позитивною зміною для нас.