Живучи в дев’ятиповерховому будинку, часто доводиться мати справу з важкими сусідами, і мені довелося зіткнутися з цим у більш серйозному прояві. Загалом я мирна людина, але пара, яка живе на моєму сходовому майданчику, справді випробувала мене на міцність. У них була огидна звичка палити.
Дим від їхніх цигарок постійно проникав на мою частину загального майданчика, наповнюючи її нестерпним смородом. Терплячи це занадто довго, я зрештою звернулася до них з проханням хоча б утриматися від паління, коли я перебуваю поряд. Вони проігнорували мої благання і продовжили цю справу. Розуміючи, що пряма конфронтація марна, я вважала за краще уникати їх, зачиняючи двері та вікна щоразу, коли вони запалювали на майданчику. Однак один випадок довів мене до краю.
Якось, коли я витрушувала ковдру на лоджії, жінка з цигаркою в руці накинулася на мене: “Ви зовсім знахабніли? Чому ви витрушуєте свій пилозбірник тут, йдіть в інше місце!” Її зухвалість приголомшила мене . Я відповіла: “Це ви вже в край знахабніли! Чому я повинна дихати вашим димом?” Наша суперечка розгорялася все сильніше, але в результаті вони припинили свої посиденьки на майданчику. З цього моменту я могла спокійно насолоджуватися своєю лоджією, відчуваючи полегшення і маючи можливість дихати свіжим повітрям у власному будинку.