Юлія Володимирівна завжди знала, що її дочка Ліза колись вийде заміж, але не очікувала, що це станеться так скоро. Якось Ліза оголосила матері, що хоче познайомити її зі своїм нареченим, Олегом. Юлія вагалася, вважаючи, що дев’ятнадцять років – надто юний вік для шлюбу, але Ліза була наполеглива , бажаючи уникнути ризику міняти наречених як рукавички і покладатися на початковий капітал свого обранця.
Вона запевняла матір, що Олег – хороша людина, але Юлія, як і раніше, була налаштована скептично . Коли майбутні родичі зустрілися в ресторані, Юлія з подивом помітила, що Олег – не такий уже й молодий чоловік, трохи молодший за неї. Однак вона не могла позбутися відчуття, що він їй когось нагадує.
Зрештою, до неї дійшло, що Олег був громадянським чоловіком їхнього бухгалтера Марини… правда, вона дещо в цьому сумнівалася. Після того, як Ліза вийшла заміж за Олега, Юлія не могла позбутися відчуття, що щось не так. Зрештою, Ліза застала Олега із сусідською дочкою, що призвело до розірвання їхнього шлюбу. Ліза повернулася до матері, і вони знову стали нерозлучними подругами. Перш ніж розпочати стосунки, Ліза радилася з матір’ю і, коли та схвалювала їх, тільки тоді дочка починала зустрічатися з кимось.