З наближенням Нового року я виявила, що попри святковий сезон на душі у мене неспокійно. Моє невдоволення було викликане недавніми подіями, зокрема серйозними розбіжностями з чоловіком. Все почалося з того, що у свекрухи зламалася пральна машина. Вона попросила мого чоловіка допомогти їй, щоб уникнути витрат на ремонт. Незважаючи на незручності та витрати на поїздку до неї, я промовчала, розуміючи, як важливо допомагати сім’ї.
Чоловік поїхав, прихопивши з собою спечений мною торт і деякі консерви. Повернувся він пізно, успішно полагодивши машинку, чим дуже порадував мою свекруху. Однак чергова напруга виникла, коли чоловік побіжно згадав про розмову з мамою щодо наших новорічних планів. На мій страх, він погодився з її пропозицією влаштувати великі сімейні збори – “як раніше” – навіть не порадившись зі мною.
Така угода означала, що мені доведеться готувати та сервірувати розкішний бенкет на 15 осіб за наш рахунок, чого я намагалася уникати вже багато років. Це одкровення призвело до гарячої суперечки. Мій чоловік наполягав на тому, щоб виконати обіцянку, дану матері, але я рішуче відмовлялася брати на себе весь тягар з прийому та обслуговування такої великої компанії. У результаті я опинилася у скрутному становищі: який вихід мені знайти з ситуації, що склалася?