Телефонний дзвінок змусив Віру прокинутися. Поглянувши на годинник, вона побачила, що вже шіста година ранку. Здивовано вона взяла телефон і побачила, що її чоловікові Федору дзвонить її найкраща подруга Аліна. “Аліна дзвонить Федору в таку рань?” – запитала вона, і в ній виникла підозра. Тут Вірі спало на думку: Аліна останнім часом дуже хвалила Федора. Може, Аліна намагається його вкрасти? Відповівши на дзвінок, Віра почула засмучений голос Аліни: – Федоре, Віра не повернулася з лікарні. Як вона? Віра спробувала відповісти, але не змогла.
Вона озирнулася навколо, помітивши дивні деталі: Федір був неналежно одягнений для сну і виглядав дуже засмученим. Дата у телефоні показувала 5 вересня, на два дні пізніше, ніж вона пам’ятала. Раптом Федір зі сльозами на очах вигукнув: – Як же я житиму без тебе, Віро? В розгубленості та жаху Віра прокинулася від того, що Федір легенько підштовхував її, намагаючись розбудити. Було 3 вересня. Віра із полегшенням передумала робити складну косметичну процедуру на обличчі, до якої дуже довго готувалася. Федір глянув на неї з полегшенням, коли вона вирішила відмовитись від процедури.
– Ти прекрасна така, яка є, – запевнив він, – найкрасивіша! Пізніше Віра подзвонила Аліні, подякувала їй за їхню багаторічну дружбу і запросила в гості. Вона відчула себе заново народженою, усвідомила цінність життя і важливість дорожити кожною миттю. Віра подумала про те, щоб звести Аліну з другом Федора, Миколою, і посміхнулася від цієї думки, зрозумівши, що це спрацює.