Аліна влетіла до класу і, перебираючи речами, влаштувалася на своєму місці. Під ранок вона квапливо йшла з дому і не оглянула свою сумку перед школою. Коли вчителька почала розбирати нову тему, Аліна вирішила дістати свій зошит. Раптом увесь клас почув крик. Аліна у жаху підскочила на своєму місці та втекла до дошки. – Що сталося? — спитала вчителька, насупившись. Олена, подруга Аліни, зазирнула в її сумку і верескнула:
-Там коник! Величезний! Хлопчики кинулися до столу Аліни, щоб побачити “невідоме чудовисько”. Деякі дівчинки з жахом відсахнулися. — Як він туди потрапив? — здивувалася Аліна, поглядаючи на зелену комаху, яка намагалася виповзти з сумки. Петя, один із хлопчиків, дістав коника і почав розглядати його. -Він просто загубився – сказав він з усмішкою. – Напевно, коли ти йшла вранці до школи, він застрибнув у твою сумку з трави, – припустила Олена. Весь клас залився сміхом, бачачи реакцію Аліни.
Але дівчинка, хоч і почувала себе ніяково, була рада, що її нещастя перетворилося на веселу розвагу для класу. — Не хвилюйся, Аліна, — сказала вчителька, намагаючись стримати усмішку. – Тепер у нас є класний вихованець. Аліна посміхнулася, коли Петя відніс коника до шкільного саду. На час уроку, що залишився, діти обговорювали різні пригоди, які могли б статися з коником, і урок пройшов у веселій і доброзичливій атмосфері.