Моя дружина, Ніна, була воістину карколомною. Навіть після народження двох дітей вона була вродлива як ніколи, викликаючи заздрісні погляди моїх друзів. Але мені не подобалося, коли на неї витріщалися інші чоловіки. Хоча в мене була хороша робота, я щосили намагався економити. Кожна копійка йшла на оплату комунальних послуг та на потреби наших дітей, що не давало можливості дозволити собі відпустку на море, про яку ми обидва мріяли. Однак коли почалися жахливі події в нашій країні, я раптом зрозумів, що зараз не час витрачати наші заощадження.
Рік тому у мене з’явилася ідея зняти котедж на річці разом із нашими близькими друзями, Петром та Катею. Перспектива нарешті провести відпустку схвилювала мене. Я поділився цією новиною з Ніною, і ми вирушили в дорогу. Поїздка була приємна, котедж був затишним і знаходився близько від пляжу. Однак третього дня Ніна сильно обгоріла на сонці і вирішила залишитися вдома. Петро з Катею поїхали за покупками, а я взяв нашого сина на рибалку. Коли я повернувся додому, дочка зустріла мене словами:
-Тату, мама спить з Петром! Я відчув, як закипає моя кров. Невже мій найкращий друг зрадив мене? Забігши в кімнату, я виявив, що Ніна справді спить. Але Петро, з яким вона спала, був кроликом “Петрушею” – улюбленою іграшкою моєї дочки. Ця ситуація розсмішила нас усіх і стала нашим улюбленим анекдотом, який переказували на кожному сімейному зборі.