Жінка переїхала до села разом із своєю маленькою донькою. Оселилися вони на краю села, у старому будинку. Вона дуже подобалася односельцям, адже була працьовитою і намагалася доnомагати людям усім, чим тільки могла. Коли донька підросла, настав час вступати до університету. Звичайно, мама хотіла, щоб вона здобула освіту в місті, влаштувалася там і більше ніколи не поверталася до села. Мрія жінки здійснилася. Донька відучилася, вступила на роботу до престижної фірми, часто відвідувала її у вихідні.
Ось тільки донька не повідомила мамі про те, що вона вийшла заміж. Просто приїхала зі своїм чоловіком на дороrій іномарці, познайомила і сказала, що тепер вони одружені. -Мамо, ну, чого ти nлачеш. Хіба ти не рада? Скоро онуків няньчитимеш. -Вибач, дочко, я просто давно тебе не бачила, скучила сильно. -Добре, вистачить ревти. Пішли до хати, ми тобі чаю з тортиком привезли. Жінка плакала і ніяк не могла сказати дочці, що шлюб без благословення батьків – це nоганий вчинок. -А як ви побралися, якщо у церкві не були? -Мамо, ну, яка церква? Яка ганебність? Он, ви у церкві вінчалися! І де мій батько? У розмову втрутився зять. Він сказав, що не можна так із мамою розмовляти. -Ой, ось тільки ти не починай. Я все життя благала сказати, хто мій батько – досі мовчить. Думаєш, легко мені так?
За рік донька приїхала вже з сином, а за три роки вже з двома. Жінка просила свою доньку приїжджати частіше ніж раз на рік, але та постійно знаходила якісь відмовки. Пройшло багато років. Жінка стала вже прабабусею. У день свого 90-річчя вона на нікого не чекала, але донька вирішила зробити їй сюрприз. Мабуть, сама стала бабусею, і тепер розуміє, що відчувала її мати усі ці роки. Під час веселощів донька попросила всіх помовчати, і прямо запитала у своєї мами: -Мамо, ти нарешті повідомиш мені, хто мій батько. -Дорога моя. Я навіть не знаю, хто твоя мати. -В сенсі? – Багато років тому я поверталася додому через парк, і помітила на лавці згорнуту ковдру. А потім почула дитячий плач. Ти лежала всередині. Поруч з тобою була записка: “Подбайте про неї”. Я не могла тебе лишити. Дала хабар, оформила на тебе всі документи – і втекла до цього села, щоб ніхто не втручався у наше життя. Якщо ти зараз скажеш, що я тобі ніхто і перестанеш спілкуватися – я все зрозумію. -Ти Моя мама. Єдина, і найрідніша. Іншої в мене немає!