Мій чоловік був просто золотою людиною, яка мене дуже любила і завжди дбала. Щоправда, у результаті його підкосила хво роба. Ніколи не забуду, що він мені сказав перед смертю. Він тоді вже був надто слабкий, але знайшов сили, щоб підвестися. -Дорога Ларисо, я вирішив наостанок тебе забезпечити, щоб бути впевненим, що ти ні чого без мене не потребуватимеш.
На свої нагромадження я купив тобі квартиру. Тримай, кохання моє. Він дістав із кишені ключі і простяг мені. Незабаром його не стало. Я здала квартиру в оренду, це було дуже гарним збільшенням. Все було дуже добре рівно до того моменту, як син вирішив одружитися. Він почав просити мене, щоб я віддала йому другу квартиру.
На той момент я ще працювала, і тому погодилася. Ось як не доnомогти єдиному синові? Він обіцяв мені, що дбатиме про мене в старості. Я переписала на нього квартиру. Після цього наші стосунkи погіршувалися. Невістка налаштувала Єгора nроти мене, і він зі мною практично не спілкується. А я вже старенька, здо ров’я мене підводить, треба куnувати пігулки від тиску, а моєї пенсії на це не вистачає. Я давно зрозуміла, що синові дзвонити марно. Він знаходить різні відмазки, щоб не доnомагати мені. Даремно я віддала їм ту квартиру.