Ми довгий час дружили з Настею. У нас все було добре, ми розуміли один одного, я була така рада, що знайшла людину, з якою можу поділитися навіть найтаємнішими фактами, попросити поради. Адже Настя завжди була поруч, і я точно знала, що вона допоможе мені в будь-якій ситуації. П’ять років тому я вийшла заміж. Моєму чоловікові Настя сподобалася, він казав, що подруга на мене добре впливає, з нею я теж стаю такою позитивною та яскравою. Тому нічого не змінилося, наша дружба тривала.
А потім уже й у Насті з’явився хлопець. Мені він здавався дивним, якийсь закритий і серйозний. Я не розуміла, як Насті з ним цікаво, тим більше було зрозуміло, що він затятий власник. Але я не можу суперечити вибору подруги, головне, що на нашій дружбі це не позначалося. Після весілля Насті ми вирішили, що наші сім’ї мають вийти на новий рівень. Тому ми вирішили, що гулятимемо з чоловіками. Нічого хорошого із цієї ідеї не вийшло. Тому що чоловіки намагалися поговорити разом, знайти спільні теми. Але вийшло так, що вони абсолютно nротилежні люди, їм не цікаво один з одним. Вони посиділи за ради нас, вдали, що раді знайомству.
А потім засіли у телефоні і не розмовляли до кінця вечора. Тож ми з подругою зрозуміли, що краще гуляти без чоловіків. Але й цього не сталося. Тому що як тільки ми приходили в кафе, то Настя відразу брала телефон і починала листуватися з чоловіком, точніше звітувати про кожен свій крок. Виходило, що ми взагалі не могли спокійно спілкуватися, бо в неї всі думки були лише про чоловіка. А останнім часом Настя постійно відкладає наші зустрічі; мені здається, це чоловік на неї неrативно впливає.