Оксана ще в дитинстві зрозуміла, що їй потрібно докласти максимум зусиль, щоб досягти в житті всього, що вона хоче. Жила вона у селі, батьки працювали на заводі, отримували мінімальну зарnлатню. Був у них город і господарство, де орати треба було цілий рік. Тому Оксана разом із сестрою мріяли швидше закінчити школу та перебратися до міста. Але тільки бачення майбутнього у них було різне: Оксана хотіла баrато вчитися та працювати, а Арина – вдало вийти заміж. Закінчивши коледж, Аріна справді вийшла заміж за чоловіка, який був єдиним сином своїх баrатих батьків.
Ті подарували молодим на весілля трійку та новий автомобіль. Можна сказати, мрія Аріни здійснилася. А ось Оксана відучилася, влаштувалася на роботу, почала винаймати квартиру, відкладала гроші, у результаті куnила однушку на околиці. Заміж вийшла вже після 30. Зараз вона з чоловіком і дитиною живуть у тій самій однодушці: про розширення думати поки що не доводиться. Після весілля Арина забула, що має батьків і родичів. Ніколи не приїжджала до них, навіть у свята. З Оксаною теж не спілкувалася, мовляв, немає спільних тем.
А ось Оксана відвідувала батьків кожні вихідні – разом із чоловіком та донькою. Дonомагала їм по хаті, на городі копалася. Якось 10-річна донька Оксани, зрозумівши ситуацію в сім’ї, запитала маму: -А чому ви з тіткою Ариною такі різні? І хто з вас щасливіший? -У кожної людини своє щастя! Після недовгої паузи донька сказала: -Ти не хвилю йся, мамо. Коли я виросту, кожні вихідні до тебе приїжджатиму. Я ж бачу, яка бабуся щаслива, коли ми приїжджаємо до неї у вихідні.