Батьки з дитинства вимагали від мене всього по максимуму: добре вчись, багато заробляй, не витра чай грошей на всякі дурниці. А ось від молодшого брата Борі нічого такого не вимагалося. Йому можна було все, а весь максимум хай робить старша сестра. Коли ми виросли, спочатку я ще якось намагалася доnомагати Борі. Попросила подругу влаштувати його на фірму. Але Боря і там вирішив виявити свій характер, пограти в царя – то подруга його одразу на місце поставила, а за місяць взагалі звільнила. Потім він одружився з якоюсь дівчиною, такою самою, як і він, але не став з’їжджати від батьків. А навіщо – можна ж жити на шиї у пенсіонерів!
Тато був змушений влаштуватися у свої роки сторожем, щоб приносити будинок зайву коnійку, адже годувати вже треба було чотирьох. На щастя, я вже не мала до того будинку ніякого відношення. Давно вже жила окремо, на квартирі, яку заповідала мені бабуся. Якось мама зателефонувала і сказала, що Борі ця квартира потрібніша. Але я не стала цього терпіти: -Квартира ця моя і точка. У Борі на неї – жодних прав. Якщо він чоловік, то хай забезпечує сім’ю. А якщо ні – то хай усе життя мешкає з батьками. Мама образилася, але моє рішення було остаточним. Звичайно, батьків було шкода, тож я щовихідних привозила їм продукти. Але приношу те, що братик та його дружина не люблять – лише корисну їжу.
А ці здо рові лоби нехай так і живляться своїми фастфудами. Нещодавно куnила мамі нову техніку. Викинула все старе барахло та показала, як користуватися плодами технічного прогресу. Кілька тижнів тому мама зателефонувала мені, така щаслива, і каже, що незабаром вони стануть бабусею та дідусем. Дочекалися! І чому вони радіють? А днями подзвонив мені брат і каже: -Я чув, ти на відпочинок зібралася. Значить, і гроші маєш. Віддай їх краще на племінника. Ти ж все одно щороку кудись їздиш. Звичайно, я послала його останніми словами і кинула слухавку. Тепер батьки тиснуть на жалість. Говорять, мовляв, братик пропаде, їм дуже потрібна моя підтримка. Але так як я зробила за ці роки все, що могла, навіть від відпочинку заради їхньої дитини я не збираюся відмовлятися. Нехай викручуються, як можуть, мені начхати.